Сказки пишутся взрослыми для детей, в них сравнивается добро и зло, правда и ложь, хорошее и плохое. Слушая сказку, ребёнок искренне переживает за добрых персонажей, проходя все испытания, стоящие у них на пути, и доходит вместе с ними до счастливого конца.
Сказочные рассказы - это очень хорошее средство воспитания. Именно с детства закладываются те основные понятия, которые будут с человеком на протяжении ещё долгого времени. Злые персонажи сказок принимают разные формы: от жалких и нелепых до могущественных и коварных. Но какой бы невиданной силой не обладал злодей, обязательно найдется герой его победить.
Злым быть невыгодно и неинтересно, от зла нет никакой пользы. Добро же всесильно, делая добро человек себе и другим людям.
Зовнішній вигляд: звичайний, пересічний семикласник, худорлявий, підтягнутий, середнього зросту із поглядом.
Становище в соціумі: добросовісно навчається в школі, щирий товариш, відвертий і вірний у дружбі, поважає вчителів, вдячний син, батьки приділяють належну увагу його вихованню. Оточення впливає на героя позитивно.
Внутрішній світ, коло інтересів: цікавиться спелеологією, науковими відкриттями, любить читати, досліджувати; найкращий у львівській команді фехтувальник.
Ставлення до інших героїв: любить і поважає батьків, авторитетними для нього є вчитель географії та тренер; Славко симпатизує Лілі, знаходить спільну мову зі Стефком; стосунки з однокласниками будує на принципах взаєморозуміння і взаємоповаги. Конфліктує з Юльком, бо той дуже зверхній, самовпевнений, заздрісний.