Повадился слон ходить в джунгли и пугать зверей. Очень уж ему нравилось это занятие. Когда он приходил в джунгли, все звери прятались по разным местам: кто в норах, кто прятался под листьями и ветками, кто в гнездах. Слон любил топотать своими лапами и издавать грозные звуки. За это звери его очень боялись и не знали, что сам он трус. Однажды, он наткнулся на дикую свинью и очень испугался. Он ни разу не видел дикую свинью, поэтому ему она показалась очень страшной и грозной. Слон завизжал и убежал далеко из джунглей. После этого дикую свинью стали почитать и уважать в тех джунглях, а слон туда больше никогда не приходил.
Объяснение:
надеюсь правильно!
Серед дійових осіб повісті є як позитивні, так і негативні образи. Один із них — боярин Тугар Вовк. У цій повісті І. Франко показує Тугара Вовка гнобителем, зрадником, що над усе ставить свої особисті інтереси й прагне жити, визискуючи з інших. Він хоче заволодіти багатствами краю, поневолити його людей. Але волелюбні тухольці не скоряються боярину, і громада одностайно ухвалює вигнати Тугара Вовка з Тухольщини. Прагнучи помститися непокірним тухольцям, розлючений боярин іде до монголів і обіцяє провести їх через гори, сподіваючись з їхньою до підкорити волелюбних тухольців, заволодіти усіма багатствами. Моє ставлення до боярина Тугара Вовка відверто негативне. Як же ще можна ставитись до людини, яка зрадила свій народ, батьківщину? Вчинки і дії його викликають осуд, огиду. Серце боярина було засліплено жадобою влади, ненависті до тухольців, які встановили справедливі закони у своїй громаді. А після свого вигнання він вирішує помститися непокірним тухольцям. Та не судилося зрадникові здійснити свої підступні наміри. Як і інші загарбники, він безславно гине. Зла, жорстока, нікчемна, підступна людина, зрадник батьківщини, народу ніколи не може викликати ніякі інші почуття, крім жорстокого осуду, ганьби та огиди
Объяснение: