Объяснение:
С одной стороны, он, безусловно, глубокий и мудрый человек, рациональный и рассудительный. Но с другой стороны, он совершенно ничего не делает для того, чтобы развивать данные сильные качества – Григорий Печорин предвзято относится к образованию, полагая, что по сути своей оно бессмысленно. Помимо всего прочего, Григорий Александрович является человеком храбрым и независимым принимать непростые решения и отстаивать своё мнение, но и у данных положительных аспектов его личности есть оборотная сторона – эгоизм и склонность к самолюбованию. Он вовсе не задумывался о будущем и делал то чего ему хотелось невзирая на последствия разбивая жизни и сердца другим людям и приведя себя к вполне печальному будущему
Герой нашого часу" — одна з перших спроб створення в російській літературі психологічного реалістичного роману. Основна задача, що стояла перед М. Ю. Лєрмонтовим при створенні цього роману — намалювати образ свого сучасника, "яким він його розуміє і... часто зустрічав". Людина ця мисляча, талановита, але вона не вміє знайти гідне застосування своїм "неосяжним силам". Лермонтов не просто показує героя, він пояснює й обґрунтовує його характер умовами того життя, що веде Печорін. Для цього автор порушує хронологію оповідання. Роман складається з п'яти частин, дія в яких відбувається в різні часи, у різних місцях. Змінюються дійові особи, змінюються персонажі, від імені яких ведеться розповідь. За до цього творчого прийому авторові вдається дати різнобічну характеристику своєму головному героєві. В. Г. Бєлінський назвав таку композицію роману "п'ятьма картинами, вставленими в одну раму".
Глави в романі розташовані не послідовно за часом, а за внутрішньою логікою, якої дотримується автор.