На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька рожево-білих квіточок радували бабцю Марію. Посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає.
У червні якось випадково побачила старенька троє яблучок. Вони сором’язливо трималися на гіллі. Радощам не було меж! Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя!
А в серпні яблука зовсім набралися сили, почервоніли, стали соковитими. Яблунька стоїть край подвір’я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки.
Сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не думав собі роздивлявся навкруг. Побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. Зірвав яблуко, друге, третє… Надкусив одне, скривився, повикидав у бур’яни.
Подивилася старенька на яблуньку, обмацала кожну гілочку. Немає яблучок! Покотилися сльози… А Сергій ні про що не думав пішов додому (За Т. Зелінською).
II. Виконайте завдання до тексту.
1. Знайдіть у тексті окличні речення. Що виражає кожне з них (оклик, погрозу, захоплення, радість, жаль)? Прочитайте їх з відповідною інтонацією.
2. Знайдіть речення зі сполучниками і, й, та. Що з'єднує кожен сполучник; однорідні члени речення чи частини складного речення?
3. Випишіть два складних речення і виконайте письмово їхній синтаксичний розбір.
4. Знайдіть одне речення, яке складається тільки з граматичної основи Поширте його другорядними членами речення.
5. Випишіть словосполучення з першого речення.
6. Про що думала бабуся? Запишіть її думки у формі речення з прямою мовою. Накресліть схему цього речення.
171 Розгляньте репродукцію картини «Казкове місто». Чому вона так називається? Складіть і запишіть за картиною такі речення: а) з однорідними членами та узагальнювальним словом; б) зі вставним словом; в) складне; г) з прямою мовою.
В. Рекуненко. Казкове місто
172 Напишіть невелике оповідання або казку (8-10 речень) за поданим початком, увівши до нього діалог.
Василь і Ксеня пішли в ліс по ягоди. І хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. Тільки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому місці…
173 Самооцінка Продовжте усно фрази.
1. Під час вивчення теми «Відомості із синтаксису та пунктуації» я дізнався (дізналася) багато нового. Наприклад, як …
2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було …
3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на …
Для вас, допитливі!
Удосконалювати свої знання мови можна скрізь, навіть… у космосі. Саме так роблять герої фантастичної повісті Івана Ющука «Троє на Місяці». Це книжка про захоплюючі пригоди школярів на Місяці, про те, як вони, опановуючи основи космонавтики, розширюють свій світогляд, загальноосвітній рівень, зокрема й культуру рідної мови.
Про те, що вам найбільше сподобалося в цій книжці, розкажіть однокласникам.
Готуємося до тематичного оцінювання
Виконайте тестові завдання.
Перевірте виконання, користуючись відповідями в додатку
1. Звертання с в реченні
А Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє (С. Васильченко).
Б Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами (Д. Павличко).
В Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни (3. Мороз).
Г Хтось, може, винен перед ними (Л. Костенко).
2. Однорідні члени є в реченні
А Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях (О. Довгоп’ят).
Б Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Ґудзь).
В Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях (Д. Павличко).
Г Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями (М. Рильський).
3. Складним є речення
А Засинає місто після праці під нічною ковдрою (М. Боровко ).
Б І земля, і вода, і повітря - все поснуло (М. Коцюбинський).
В На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Д. Ткач).
Г Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт (Є. Шморгун).
4
Б Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля (Олександр Олесь).
В Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках (Л. Костенко).
Г Здрастуй, моя прадідівська хато (О. Білаш).
Бабуся по Віталика принести води з криниці.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
и відповідають? Наведіть приклади.
5. Розкажіть про вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.
6. Які групи вставних слів ви знаєте? Наведіть приклади двох речень із вставними словами.
Объяснение:
Объяснение:
В повести Железникова "Чудак из 6-Б" рассказывается о детях, их родителях, о школе. Ее главный герой, Боря Збандуто, постоянно попадает в такие ситуации, когда надо принимать быстрые и верные решения. Боря - удивительный, законченный чудак. Подумать только: он согласился работать вожатым во втором классе, у малышей.
Так же в этой повести идёт обсуждение всё той же темы: воспитание воли, характера, чувства долга в обыденной каждодневной обстановке. Герои книги - пионер Боря Збандуто, его взаимоотношения с товарищами по классу и лучшим другом Сашкой Смолиным, октябрятами, вожатым которых он становится, с родителями, другими взрослыми людьми, например, с тетей Олей, которая всегда ему подсказывает, как лучше поступить.
Основная мысль рассказа: нелегко добиться взаимопонимания со сверстниками, нелегко защищать младших, может оказаться, что добрые помыслы дадут плохие результаты. Искренность, душевная доброта и желание всем не гарантируют немедленной победы справедливости и того, что все будут счастливы. Напротив, жизнь как-то странно запутывается. Надо уметь все вытерпеть. Но такой неординарный человек, чудак, умеет побеждать благодаря своей доброте, его дела не проходят даром и приносят свои плоды.
Иван Алексеевич Бунин – великолепный мастер слова.Ключевой темой в его творчестве стала тема любви, осмысление её скрытой природы.Традиционно в русской литературе любовь показывалась как сердечная привязанность, полная боли и радости, тоски и блаженства. Бунинский подход к описанию этого чувства несколько иной: любовь в его рассказах более откровенная, обнажённая, а порой даже грубоватая, исполненная неутолённой страсти.Для Бунина любовь-особое слияние духа и плоти, потому и герои его испытывают земную радость, загадочное влечение друг к другу, в их душах пробуждается возвышенное единственно человеческое чувство, так свойственное молодости.В разных рассказах писатель смог передать многогранность любви, её разноликость.Она может быть и затаённым, сокровенным чувством, о котором не догадывается никто; и превратиться в месть; может стать песней лебединой верности, наваждением, сродни солнечному удару,потрясением на всю жизнь, обидой, тоской по утраченному счастью, светлой горечью о несбывшейся мечте или затмить для кого-то возможность быть счастливым с другим.Каким бы ни был лик любви в рассказе И. А. Бунина,его герои обречены на одиночество,ведь любовь - это прежде всего страсть, а страсть не может длиться долго.Нередко тема любви переплетается с темами ревности, измены,предательства, смерти.
Рассмотрим один из рассказов И. А. Бунина «Кавказ».Классический любовный треугольник.Муж-офицер,его портретная характеристика типична для любого военного:«высокая фигура,офицерский картуз узкая шинель, рука в замшевой перчатке».По высказыванию его жены,он ревнивый, жестокий и самовлюблённый человек.Но это мы узнаём от женщины, влюблённой в другого человека,её мнение пристрастно, и, следовательно, на него нельзя полагаться.О ней самой мы узнаём только то, что она молода, влюблена, а муж ей уже надоел, и в душе постоянно живёт тревога о будущей катастрофе, угроза которой исходит от мужа.
Третий персонаж и вовсе загадочное лицо, о котором читатель не знает вообще ничего: ни его возраст, ни социальное, ни материальное положение. Но именно такой приём недосказанности позволяет автору сместить внимание читателя с героев на то, что с ними происходит.
Воровская любовь не приносит радости, счастье отравлено страхом разоблачения, потому так напряжена и нервически возбуждена героиня во время коротких поспешных встреч. «Я ни перед чем не остановлюсь, защищая свою честь, честь мужа и офицера»,-цитирует она его слова
срывающимся от волнения голосом. Чувство надвигающейся беды усиливается благодаря мастерским пейзажным зарисовкам дождливой Москвы, холодной, грязной, сумрачной.«Улицы мокро и черно блестят раскрытыми зонтами прохожих».Вечер отъезда кажется тёмным и
отвратительным,всё внутри героя замирает от тревоги и холода.И холод этот связан не столько с погодой,сколько с душевным состоянием. Напряжение достигает кульминации во время второго звонка к отходу поезда. Холодный страх сковал героя: всё напрасно, он её не отпустил…Это ощущение длится несколько секунд, затем появляется она в сопровождении мужа. Кажется, тревога должна смениться счастьем, но этого не происходит.Напряжённость ожидания отняла много сил. Потому так жалостна её улыбка, а его рука холодна, как лёд. На первый взгляд план удался: муж её отпустил, беглецы нашли уединённое первобытное место, заросшее чинаровыми лесами, цветущими кустарниками, красным деревом, магнолиями,гранатами, среди которых поднимались веерные пальмы и чернели кипарисы.Здесь муж, обещавший её искать,точно их не
найдёт.Но счастья нет,оно омрачено воспоминаниями о Москве, необходимости вернуться к нелюбимому мужу, снова скрываться.Финал оказывается неожиданным:читатель ожидает трагической развязки для кого-либо из беглецов, но Бунин даёт иной исход:после безуспешных попыток найти свою жену офицер заканчивает свою жизнь самоубийством. Что же хотел сказать И. А. Бунин своим рассказом?Думается,что он хотел предупредить о том, что любовь-страсть всегда сопряжена с потерями, нравственными и физическими