Объяснение:
Впервые этот «длинный, фосфоресцирующий, веретенообразный предмет» огромных размеров моряки увидели в 1866 году. Он невероятно быстро двигался и извергал в воздух мощные струю воды. Учёные посчитали предмет огромным морским чудищем, а журналисты и карикатуристы превратили это в популярную шутку.
В 1867 году на «чудище» натолкнулся пароход, а чуть позже оно само напало на почтовое судно, проделав в обшитом листовым железом дне корабля треугольное отверстие. Плавать по морям стало опасно. Когда крупнейшие страны мира заявили, что не создавали подводного аппарата, учёные окончательно уверились, что предмет является огромным китообразным животным. Профессор Парижского музея, естествоиспытатель Пьер Арона́кс предположил, что это — необычайно крупный нарвал, который поднялся из океанской бездны и атаковал корабль своим острым рогом.
Продолжение после рекламы
Бібліотека – яке цікаве слово! Воно означає зібрання книг або приміщення, де ці книги зберігаються. Малюками ми вперше дізнаємося, що книги можуть мати свій будинок. Часто в бібліотеку дитини за руку приводить мама. Яке буває здивування у маленької людини, котра дізнався, де живуть її улюблені казки.
Звичайно, у кожного з нас на книжкових полицях будинку можна побачити різнокольорові книги: романи, пдетективи, енциклопедії. Іноді книг вдома стільки, що вони займають стелажі від підлоги до стелі. Але знань в світі ще більше. І для них необхідні спеціальні сховища.
У великих містах під бібліотеки віддані величні будівлі. У читальних залах займаються студенти, чути м’який шелест сторінок, приглушені голоси. У невеликих містах справи йдуть не гірше. Бібліотеки є скрізь. Навіть в маленькій сільській школі можна зануритися в незвичайний світ, де живуть книги. І нехай запаси книг в крихітній шкільній бібліотеці невеликі, скільки добра отримає читач! Будь-хто може попросити у бібліотекаря, ні, не книгу, а ключ в іншу реальність, створену письменниками, поетами, вченими, дослідниками. Як прекрасно взяти книжку, присісти в куточку бібліотеки і помріяти про те, що приховано під обкладинкою!
Люди, які люблять читати, приходять до бібліотеки знову і знову. В наші дні книги оселилися в інтернеті, в електронних пристроях зібрані сотні історій, але паперові книги все одно особливі. Кожна книга унікальна, вона приємно лягає в руки і шарудить сторінками.
Бібліотеки пахнуть особливо. Цей незабутній запах не переплутаєш ні з чим. Так пахнуть книги – фарбою, клеєм, трохи пилом. У бібліотеках хочеться приглушити голос, поводитися ввічливо. З усіх боків на кожного відвідувача бібліотеки дивляться книги. Наукові томи дивляться допитливо, казки ласкаво ваблять малюками взяти їх в руки. Елегантні класичні твори в шкіряних палітурках чекають читача, який вміє за непомітною обкладинкою розгледіти глибокий зміст.
Чудовий світ – бібліотека! Одного разу увійшовши в цю будівлю будеш знову і знову повертатися туди, щоб знову переживати змішане почуття захоплення і поваги до будинку, де живуть книги.