Герой рассуждает над нынешним своим состоянием, осознает произошедшие с ним перемены. Рассказывает своей любимой о том каким он стал, пытается оправдаться и загладить свою вину. Но мне кажется, он просто до сих пор безумно влюблен в нее. В финале он просит прощения у своей любимой за все. С горечью он говорит о том, что у героини новая семья. Живете вы С серьезным, умным мужем; Что не нужна вам наша маета, И сам я вам Ни капельки не нужен.
Теперь лирический герой лишь знакомый той женщины, которая некогда его любила так же страстно как и он ее. Недаром именно так он подписывает свое письмо. С приветствием, Вас помнящий всегда Знакомый ваш Сергей Есенин. Последние строки Есенин оформил как подпись давнего приятеля, от чего они стали еще печальнее и горестнее. После непродолжительного романа с танцовщицей Айседорой Дункан Есенин был женат на Софье Толстой, но не смотря на это в своем сердце он хранил образ одной единственной, любимой и неповторимой.
Поширити вподобати основна проблематика комедії мольєра "міщанин-шляхтич" головна проблема, на якій побудовано сюжет "мішанина-шляхтича", відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у франції. новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. саме про одного з таких буржуа — пана журдена — розповів мольєр у своїй комедії. для міщанина журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа доранта. через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. тому, сміючись над бідолашним журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. граф дорант і маркіза доримена представляють дворянство. до того ж на їх прикладі мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. таким і є граф дорант, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. та й доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує коштовні подарунки. обоє вони також пошилися в дурні. про справжні почуття тут і не йшлося. а от на кохання здатні інші герої — люсіль і клеонт, ніколь і ков'єль. вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним журденом, мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи при тому про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.
