2.У поета містичність не має фатального й однозначного тлумачення, бо пояснюється реалістичними нічними страхами дитини. Сюжет максимально виразний, без особливих описів — у формі діалогу, що походить від фольклорних балад. Алегорія, казковість образів також простежується з усної народної творчості. Виразності баладі надає ритм, що нагадує стрімкий біг коня, він підкреслює напружену динаміку сюжету.
Природа постає у творі в образі вільшаного короля, що є втіленням таємничих сил, які вороже ставляться до людей.
Тож цілком виправданим буде твердження, що вільшаний король —: це сама природа. Мова лісового повелителя сповнена містич^ ної непереможної енергії. Дитина боїться вільшаного короля, проте ця незвідана сила вабить і притягує до себе, можливо, саме хлопчик — це дитя природи — і уособлює в собі все людство, яке ніяк не може знайти спільну мову з природою, не може знайти тих гармонійних стосунків, де не було б місця невиправданим трагедіям. Поет по-філософськи подав баладу про стосунки людини й природи, аби спонукати людей до пошуку необхідної гармонії.
Лермонтов родился 3 (15) октября 1814. Воспитывался бабушкой в ее усадьбе в Тарханах, где и провел почти все детство. Получал домашнее образование, а с 1928 в университетском пансионе Москвы. Там и написал первые стихотворения. С 1930 г. учился в Московском университете. В 1834 году начал служить в Гусарском полку в Царском селе. После написания стихотворения "Смерть поэта", посвященное смерти Пушкина, Лермонтов был арестован и отправлен в ссылку. Благодаря ходатайствам бабушки, он возвращается в Петербург и восстанавливается на службе. Однако За дуэль с сыном французского посла Э. рске встретил своего товарища Мартынова. Тот, оскорбившись на злую шутку Лермонтова, вызывает его на дуэль. 15 июля 1941 на этой дуэли Лермонтов погибает.