ответ: потому что он любил его и часто вспоминал потому что делал как велел учитель
на второй вопрос ответь сам(а).
13 подвиг геракла
В новом учебном году в школе появляется новый учитель математики, грек Харлампий Диогенович. Ему сразу удаётся установить на уроках «образцовую тишину». Харлампий Диогенович никогда не повышает голос, не заставляет заниматься, не грозит наказаниями. Он только шутит над провинившимся учеником так, что класс взрывается хохотом.
Однажды ученик 5-«Б» класса, главный герой рассказа, не сделав домашнего задания, ожидает со страхом, что станет объектом насмешек. Неожиданно в начале урока в класс входят доктор с медсестрой, которые проводят вакцинацию от тифа среди учеников школы. Сначала уколы должны были сделать 5-«А» классу, а в 5-«Б» они зашли по ошибке. Наш герой решает воспользоваться случаем и вызывается проводить их, мотивируя тем, что 5-«А» класс находится далеко, и они его могут не найти. По дороге ему удаётся убедить врача, что лучше начать делать уколы с их класса.
Одному из учеников класса становится плохо, и наш герой решает вызвать «скорую но медсестра приводит мальчика в чувство. После ухода медсестры и доктора остаётся немного времени до конца урока, и Харлампий Диогенович вызывает нашего героя к доске, но тот не справляется с задачей. Харлампий Диогенович рассказывает классу о двенадцати подвигах Геракла и сообщает, что сейчас был совершён тринадцатый. Но Геракл совершал свои подвиги из храбрости, а этот был совершён из трусости.
Спустя годы наш герой понимает, что человек не должен бояться показаться смешным, ведь наверное и Древний Рим погиб из-за того, что его правители не держали шутов и были спесивы. Харлампий Диогенович смехом закалял их детские души.
Объяснение:
Із давніх давен постає
Питання людства: «Хто ми є?»
І «Звідки ми?», й «Куди йдемо?»
Про все це в 1 міфах ми вчимо:
Як із хаосу виник світ,
І як людський почався рід.
Існує версія стара
У єгиптян про бога 2 Ра ,
А у слов’ян же 3 Сварог -
Створив весь світ і весь народ.
Індійці ж всі, святі і грішні,
Уклінно Брахмі, Шиві й Вішну
Несуть подяки словеса
За землю, й воду, й небеса.
Та добре знаємо ми з вами,
Що предка нашого 4 Адама
Господь з ребра свого створив,
До раю двері всі відкрив,
Але Адам в нім не зумів
Робити те, що Бог велів,
Віддав спокусі перевагу
Й від Бога відвернув увагу.
Отак один-єдиний вибір
До пекла й раю робить вимір.
Цікаві міфи нам античні:
Боги й герої симпатичні
З дитинства нам усім знайомі,
Їх добре знають в кожнім домі:
Зірки, планети, і квітки,
Картини, статуї, книжки —
Хто в їхніх назвах не впізна
Богів античних імена?
І знов читають залюбки
Усі: й дорослі, й малюки, —
Як щастя прагнув для людей
Титан могутній 5 Прометей ,
Як людям зменшив він страждання,
І шлях відкрив їм до пізнання
Тираноборець нескорений —
Це приклад для людей священний
Найблагородніших ідей
Й самопожертви для людей.
То ж не згасімо той вогонь
Байдужим холодом долонь!
Та звивисті людські дороги,
І запорука перемоги —
Долати безліч перешкод,
Аби радів тому народ.
І подвиги усі 6 Геракла
(Аби лиш воля не зачахла
В душі людини назовсім) —
То приклад кращий нам усім!
А ще читаєм залюбки
Кумедні і смішні 7 байки —
Цікаві всі оті історії
Створив у формі 8 алегорії
Давним-давно мудрець
9 Езоп
Зашифрував мораль у ній він, щоб
У розповідках розважати,
Але водночас і повчати.
Він вчинки всі нещирі, ниці
Нам викрив в образі 10 Лисиці
І в легковажної 11 Цикади
Впізнаємо людські ми вади,
А Хліборобовії діти
Навчать, як в злагоді нам жити.
А потім в байці знову й знову
Звучить для нас Езопа мова,
І в алегорії тій самій
Напише Федр, а потім Бабрій.
(Причому вперше 12 Федр напише
Свої байки у формі вірша.)
І вже немов окрема сцена
Байка встає у 13 Лафонтена .
У ній і Леви, і Вовки
Себе картають залюбки.
Та їх провина лиш зросла
Для кари бідного 14 Осла ,
І розсудити все тверезо
Нам до антитеза ,
Якою автор скористався,
Бо в байці тій він намагався,
Аби виразніші були
Оті прості й слабкі Осли,
Й могутні Леви, й всі чумні.
(Та хворі всі вони чи ні?)
Привабливо Езопа мова
Звучить у дідуся 16 Крилова .
У тих байках сумне життя
В нас викликає співчуття,
І хочеться, щоб грубий 17 Вовк
На всі віки зовсім замовк,
І бідолашного Ягняти
Не смів щоб більше він чіпати!
І щоби байка так впливала,
Що на землі б гріхів не стало,
Й полікували б наші вади
Всі мудрі байкарів поради!
Ще насолоду від читання
І 18 Чехова оповідання
Дарують кожному із нас,
Бо розповів він без прикрас,
Чому міняв в розмові тон
Городовик- 19 Хамелеон ,
І як принизився 20 Тонкий,
Дізнавшися, що чин — Товстий.
І гумор весь той делікатний
Для слуху нашого принадний,
З усім ми згодні, та хіба
Так легко вичавить раба,
Який живе в душі людській
Й несе свою печать на ній,
Доки прийде різдвяне чудо
І все на краще змінить всюди…
У все це 21 Діккенс вірив свято
І написав про це багато,
Натомість ми читати в змозі
Його « 22 Різдвяну пісню в прозі»,
І зовсім нам всім не байдуже,
Що станеться з героєм 23 Скруджем .
Ми раді, що 24 Ебенезер
Душею ще не зовсім вмер.
Ось так на нас усіх впливає
І душу, й розум розвиває
Художній твір і його автор.
То ж варто нам читати? Варто!
Харлампий Диогенович - золотой представитель педагогического состава. Его уникальность в тонком чувстве юмора, ведь наряду с любовью к предмету он прививал детям философский взгляд на жизнь. Под натиском его острых, метких замечаний любой чувствовал свой промах. Педагог с греческим отчеством умел преподнести ситуацию так, что виноватый понимал всю полноту проступка, ощущая порицание не только со стороны педагога, но и одноклассников.
Смех смеху рознь. В смехе математика не было издевки, насмешки, унижения. Он умело взывал к разуму взглянуть на комичность происходящего со стороны. В его репликах каждый видел себя как в кривом зеркале, где проступок приобретал гротескный вид. Его уроки не забывались, становясь уроками жизни.