Основой романа "Дубровский" является трагическая мысль о социально-моральном расслоении людей из дворянства и социальной вражде дворянства и народа. Она и порождает внутренний драматизм, который выражается в контрастах композиции романа:
дружба противостоит сцене суда,
встреча Владимира Дубровского с родным домом сопровождается смертью отца, сраженного несчастьями и смертельной болезнью,
тишина похорон нарушается грозным заревом пожара,
праздник в Покровском завершается ограблением,
любовь – бегством,
венчание – сражением.
Вот такие непохожие события соседствуют в романе. Действие романа развивается сначала последовательно, далее автор использует ретроспективу, т. е. прием возвращения в Важную роль играет в романе конфликт.
Объяснение:
Артюра Рембо. Естетичні погляди письменника — реферат
Життєвий і творчий шлях Артюра Рембо. Естетичні погляди письменника
Реферат
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
"Як гордо голову здійняла знов Людина!
І Бога променем своїм краса первинна
На плотськім олтарі в тремкий повергла стан.
Щаслива від добра, поблідла від страждань.
Людина хоче все пройти й пізнати!.."
А.Рембо
Серед визначних поетів французького символізму чи не наитрагічнішою є постать Артюра Рембо. На мить увірвався він у літературу (почав писати те в школі, та назавжди полишив поезію вже в 20-річному віці), але його творчість, гарячкова і відчайдушна, трагічна і енергійна, схвилювала сучасників і нащадків. "Ангелом і демоном" назвав письменника Поль Верлен, захоплюючись "стрімким польотом його поетичної фантазії, що ширяла в різних, подекуди суперечливих, сферах людського духу". Сам Рембо вважав себе бунтівником, котрий спромігся піднятися над своєю епохою і зазирнути "в небачені глибини особистого світу, з яким ніколи не може бути згоди, як і з людством".
Життєвий і творчий шлях поета. Жан Нікола Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 року в провінційному містечку'Шарлевіль, в Арденнах, на північному сході Франції, у буржуазній сім'ї. Мати прищеплювала дітям доброчинність, любов до бога, а батько вчив їх поміркованості та ощадливості. Змалку Артюр подарував батькам неабиякі надії: був богобоязливим, слухняним, блискуче вчився. Здібності Рембо всіх вражали. Учитель Жорж Ізамбар підтримував перші спроби юного поета. З шести-семи років Артюр почав писати прозою, а потім віршами. У п'ятнадцять років написав вірш "Сенсація", опублікований без відома автора в одному з паризьких журналів на початку 1869 р. Цього ж року надрукував кілька віршів латинською мовою. У цей час Рембо багато читає, захоплюється творами Рабле і Гюго, а також поезією "парнасців". Віршами "Офелія", "Бал повішених", "Зло", "Сплячий у долині" поет заявив про себе як символіст. В.Гюго, високо оцінивши його талант, назвав Рембо "дитям Шекспіра".