ответ:За переказами, Маруся Чурай народилася у 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році у сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір’ю у Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої бабусі-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — в 1652 році у Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів).
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/usna-narodna-tvorchist-ta-davnya-ukrajinska-literatura/2329-marusya-churaj-biografiya Бібліотека української літератури.
Объяснение:
Садко является невероятно интересным музыкантом, который играет на гуслях, он положительно повлиять на настроение всех людей, которые слышат его игру. Ему присущ собирательный образ, который раскрыть характер типичного русского человека, который был вовлечен в творческой деятельности.
Говоря про положительные черты персонажа, хочется отметить, что он был невероятно талантливым человеком. Его приглашают играть на всевозможные празднества и пиры, а также все люди его подбадривают, чтобы он играл еще веселее. Он щедр, имеет легкий доброжелательный характер, предельно честен, однако при этом он азартен и любит прихвастнуть.
Объяснение:
думаю
Стихотворение «Весенние строчки» незамысловатое произведение, написанное незатейливыми фразами словами, не избитыми, понятными каждому. Это своеобразная живопись словом. В нём автор рисует обыкновенное весеннее утро.
Автор рассказывает о том, что видит каждый день, но в этом ежедневном ритуале солнца для него есть что-то величественное. Он сравнивает с ветвями орешника солнечные лучи: «Солнце, как тонкий орешник». Солнечные лучики дают силу и энергию всему живому на земле: скворечник, уже наполненный обитателями, заговорил. Твардовский подметил изменения в природе, которые происходят с приходом весны. Всё вокруг согрето солнцем. Природа меняется, всё оживает.