При всій відмінності зовнішнього образу і розходженні характерів і Онєгін із роману О. С. Пушкіна, і герой комедії О. С. Грибоєдова "Горе від розуму" Чацький, і лермонтовський Печорін належать до типу "зайвих людей", тобто таких людей, для яких в оточуючому їх суспільстві не знаходилося ні місця, ні справи. Щоб ясніше показати благородні почуття і прагнення Чацького, Грибоєдов поставив поруч із ним підлабузника Молчаліна. Лермонтов протиставив Печоріну, який страждає, Грушницького, котрий піклується тільки про те, щоб "стати героєм роману", намагається "зробити ефект". Печорін самотній серед таких людей, як Грушницький, які у молодості розігрують розчарованих, а на старість "робляться або мирними поміщиками, або п'яницями, іноді — тим і іншим".
Объяснение:
Сумароков в своих эпиграммах обращался к самым разным сторонам жизни современного ему общества. Например, поэт говорит о ненаде