ответ: поезія м. рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. особисто мені подобається рання лірика поета — інтимна та пейзажна. чому? мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття.
у ранній ліриці м. рильського переважають мінливі почуття — від смутку до радості, від журби до щастя. прихід весни, зміни в природі в пейзажній настроєвій мініатюрі "поле чорніє. проходять хмари":
поле чорніє. проходять хмари,
гаптують небо химерною грою.
пролісків перших блакитні
земле! як тепло нам із тобою!
у моїй уяві постає рання весна, узлісся з галявинами блакитного, від цвіту пролісків, кольору. а весна і проліски викликають певні надії і мрії про майбутнє, тому, мабуть, оптимістичне світовідчуття лирічного героя передається і читачам:
глибшає далеч. річка синіє,
річка сивіє, зітхає, сміє
де вас подіти, зелені надії?
вас так багато — серце порветься!
у поета річка, як людина, зітхає, сміється — і це відчуває ліричний герой. поет вдало передає основне — людина з природою повинна жити в гармонії, бо людина — це маленька частина живого організму під назвою "природа".
а лірична мініатюра "яблука доспіли" (1911—1918) — це один із найчудовіших зразків інтимної лірики поета. мудрість молодого поета, на мою думку, у словах:
біографія максима рильського
вміє розставатись той, хто вмів любить.
я декілька разів перечитувала цю поезію — вона прекрасна! але мені дуже хотілося б, щоб ось оці саме слова дійшли до читачів. чому? мабуть, тому, що сьогодні чимало розлучених сімей, які, на жаль, не зуміли зберегти почуття кохання. і дуже прикро, що люди, які раніше кохали одне одного, потім, після розлучення, обливають одне одного брудом. а ще коли перед своїми дітьми — то це вже зовсім недобре. ліричний герой м. рильського — мудра людина, він бажає своїй коханій щастя, бо він кохає, і його почуття — величне, щире, чисте, прекрасне, і він не може бажати коханій чогось поганого чи в чомусь її звинувачувати.
у поезії лише 12 рядочків, а які зміни у настроях природи і людини: від весни до зими — у природі, від світлого почуття кохання до останнього поцілунку — у житті ліричного героя.
мені подобаються вірші м. рильського щедрістю почуттів чистих і благородних людей: від інтимних до патріотичних. і я вдячна поетові за них.
объяснение:
Былина «Алеша Попович и Тугарин Змеевич» с первых строк погружает в атмосферу доблестного воинства. Двое «удалых молодцев» ищут достойное дело. Развлечения не для них, потому что сулят «славушку недобрую», а вот оборону в Киеве держать – это дело для богатырей. Алеша Попович и его молодой Еким оказываются на пиру киевского князя Владимира. Они с почтением относятся к нему, а себя ведут скромно, отказываются от мест рядом с князем, что говорит об их глубоком уважении и преклонении перед Владимиром. Повествование в былине построено на противопоставлении добра и зла. Силы добра олицетворяют богатыри, а воплощением зла является Тугарин Змеевич – не гость на пиру киевского князя. Поведение Тугарина вызывающее: занимает место рядом с князем, ест неаккуратно. Кульминацией былины становится бой между Алешей Поповичем и Тугарином Змеевичем. Алеша Попович отправляется туда один, даже не на коне, а пешком, потому что он уже придумал хитроумный план, как одолеть «чудо поганое». Возвращение богатыря с победой к князю киевскому окрашено юмористическими нотками. Это своеобразный вздох облегчения после тяжелого боя, символ торжества и справедливости.