На які цикли поділяються суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?
Суспільно-побутові пісні поділяються на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. У суспільно-побутових піснях відтворене життя наших пращурів, пісні наповнені душевними переживаннями.
Козацькі пісні оспівують героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності, в таких піснях досягають емоційного зеніту мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака, передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки.
Чумацькі пісні відображають життя чумаків, які заради добробуту своїх родин покидати домівки, ішли чумакувати.
Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ'я.
Бурлацькі пісні сповнені тугою за батьківщиною, сім'єю; у них передано важку працю бурлака й зневажливе ставлення хазяїна до нього (бурлаки (заст.) — це селяни, які, тікаючи від закріпачення, наймалися на тимчасові заробітки, вони зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними).
У рекрутських (рекрут (іст.) — солдат-новобранець) піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою, родиною, висловлюється протест проти панів, які насильно віддавали в солдати українських хлопців-кріпаків.
У солдатських піснях передана туга за рідним краєм, показана важка муштра.
У наймитських й заробітчанських піснях ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи.
Объяснение:
УДАЧИ И ПОЛУЧИТЕ 5
В чём причины "хадры" Онегина. В начале романа перед нами предстает картина воспитания, образования времяпрепровождения и интересов типичного молодого человека родившегося "на берегах Невы" и волею судьбы оказавшегося "наследником всех своих родных". Почему же мечтательность натуры Онегина переходит в разочарованность, а глубокий аналитичный ум становится резким и охлажденным? Догадаться об этом нетрудно: Пушкин подробнейшим образом описывает типичный день Онегина, его занятия и увлечения. Авторский вывод очевиден: Проснётся за полдень, и снова
До утра жизнь его готова,
Однообразна и пестра.
И завтра то же, что вчееа;
Вот то, что приводит героя в хандре:
однообразие жизни, лишь внешнее пестрой, но на самом деле вертящейся по установленному кругу: "обеды, ужины и танцы", как сказал об этом Грибоедовский Чацкий. Белинский справедливо сказал об Онегина, что "бездеятельность и пошлость жизни душат его, он даже не знает, что ему хочется; но он не знает, и очень хорошо знает, что ему не надо, что ему не хочется того, чем так довольна, так счастлива самолюбивая посредственность". И вот результат:
Недуг, которого причину
Давно бы отыскать пора,
Подобный английскому сплину,
Короче русская хандра
Им овладела понемногу;
Они застрелиться, слава богу.
Попробовать не захотел,
Но к жизни вовсе охладел
Щедро одаренный разнообразными.
В Единбурге