Якщо просто вийти на вулицю і пройтися, подивитися на перехожих, задивитися в їх вирази облич, навряд чи можна побачити якусь аж надто велику різницю між усіма цими людьми. Всі вони ведуть себе спокійно, мирно, вкрай рідко можна зустріти когось, хто відразу вселяє небезпеку. Але всі ці люди перебувають у звичайних обставинах, їм ніщо не загрожує, вони здійснюють звичайну прогулянку.
У той же самий час, якщо подивитися на всіх цих людей в екстремальних ситуаціях, всі вони напевно здадуться дуже різними і багато в чому несхожими один на одного. На жаль, рідкісній людині вдається прожити своє життя розмірено і просто спокійно. Найчастіше життя є дуже непередбачуваним і навряд чи варто прогнозувати і розраховувати його далеко наперед. Саме з цієї причини в житті людини часто трапляються екстремальні ситуації, з якими люди розбираються зовсім по-різному. Дуже шкода дивитися на людину, яка завжди здавався спокійною, а як тільки прийшла важка хвилина чи якась екстремальна ситуація моментально перетворилася на нервову, злу і таку, яка вселяє всім оточуючим неприязнь, а іноді навіть страх. Відразу хочеться подалі піти від такої неврівноваженої людини, вже точно всією душею не хочеться ставати такою, якою є вона.
Що ж допомагає людині залишатися нормальною і адекватною в екстремальних життєвих ситуаціях? Як підготуватися до подібних ситуацій, враховуючи те, що вони завжди неминучі? Основна проблема відповіді на це питання полягає в тому, що відповідь ця завжди дуже суб’єктивна. Різним людям потрібні різні переконання й речі, щоб зберігати спокій і помірність, навіть коли буря обставин зненацька застає душу. Але деякі правила і загальні рекомендації сформулювати таки можна. По-перше, потрібно ставитися до речей і подій спокійно і філософськи. Звичайно, все, що можна вирішити, потрібно вирішити, але не варто гніватися через те, що людині непідвладне. З будь-якої ситуації є вихід, він може бути неприємним, але часто саме він і є оптимальним рішенням. Крім того, варто сказати, що людині може стати в нагоді витримка. Звичайно, вона властива не для всіх, але якщо вона все-таки є, необхідно використовувати її ресурс на повну. Та й інші високі людські якості – чесність, прямота, справедливість, відкритість і дружелюбність – теж стануть дуже до речі.
Екстремальні ситуації неминучі, людині доведеться мати з ними справу завжди. Водночас з них можна по-різному вийти – зберігши обличчя або страшно зганьбившись. Все залежить від самої людини, але рецепти успіху тут у всіх індивідуальні. У будь-якому випадку дуже важливо залишатися спокійним, свідомим і зберігати повагу оточуючих.
Объяснение:
Рассказ Виктора Астафьева "Конь с розовой гривой" не только интересный, но и очень поучительный. На примере главного героя - мальчика Вити - автор показывает, к чему может привести дурное влияние приятелей и обман. Витя - добрый и хороший мальчик, но он совершает ошибку. Под влиянием соседских ребят он обманывает бабушку. Витя мучается совестью из-за своего Однако витина бабушка - очень мудрая женщина. Она не наказала внука, потому что увидела его искреннее раскаяние. За это она его вознаградила: подарила ему пряничного коня с розовой гривой. Этот урок мальчик запомнил на всю жизнь. Любовью можно достичь большего, чем наказанием - это мы тоже узнаем из рассказа.