Не вір очам своїм. Бо очам видно лише кайдани, що обмежують нашу свободу. Щоб роздивитися головне, потрібно користуватися розумінням. Ти все знаєш, необхідно тільки зрозуміти це. І тоді відразу стане ясно, як літати
Сенс життя в тому, щоб досягти досконалості і розповісти про це іншим
Небеса — не місце і не час, але тільки наша власна досконалість
Ти можеш знати все що завгодно, але поки ти не довів це на практиці, ти не знаєш нічого
Для нас не має існувати жодних меж
Політ думки і політ вітру та крил — явища рівною мірою матеріальні
Сіра нудьга, і страх, і злість — ось причини того, що життя настільки коротке
Будь-яка цифра — це межа, а досконалість не знає меж
Після перемоги над простором залишається тільки Тут. А після перемоги над часом — тільки Зараз
Справжнім є лише той закон, який веде до свободи. Іншого немає
Ось вона — ціна нерозуміння. Або Бог, або диявол
Розбийте ланцюги, що сковують вашу думку, і ви розіб'єте ланцюги, що сковують ваше тіло
Продовжуй пошуки самого себе — ось що тобі потрібно, старайся щодня хоч на крок наблизитися до справжнього всемогутнього Флетчера
Ми вправі летіти, куди хочемо, і бути такими, якими ми створені
Не зневіряйся при розставанні. Прощання необхідне для того, щоб ви зустрілися знову. А нова зустріч, через мить чи багато життів, безсумнівна для тих, хто є друзями
...Ми мусимо позбутись усього, що нас обмежує
Кожен поворот, якого ти боїшся, — лише порожнеча, яка прикидається нездоланним пеклом
Коли знаєш, що робиш, завжди виходить
Живи так, як ти хочеш, і плати за це потрібну ціну, якою б вона не була
Помилок не буває. Події, які ми притягуємо в наше життя, якими б неприємними для нас вони не були, необхідні для того, щоб ми навчилися того, чого повинні навчитися. Яким би не був наш наступний крок, він потрібен для того, щоб досягти того місця, куди ми обрали шлях
Объяснение:
Великая Отечественная война безусловно является центральным историческим событием 20 века. Поэтому неудивительно, что про неё написано множество великих литературных произведений, как в прозе, так и в стихах. Разумеется, основную лепту здесь внесли советские писатели, которые не понаслышке были знакомы с ужасами той страшной войны. Многие литераторы той поры сами принимали участие в боевых действиях на фронтах Великой Отечественной войны и в своих произведениях доносят «окопную» правду того эпохального времени, которую должен знать каждый гражданин, чтобы величайшая трагедия 20 века больше никогда не повторилась.
В нашей стране и за её пределами наиболее известные следующие литераторы, творчество которых так или иначе связано с событиями, происходящими во времена 1941-1945 годов: Шолохов, Фадеев, Толстой, Симонов, Быков, Твардовский и ряд других литераторов. Среди всех этих великих имён особо хочется выделить Василя Быкова. В повестях этого прославленного фронтовика практически нет места детального описания кровопролитных сражений. Больше всего Быкова заботит поведение конкретного человека под влиянием экстраординарной ситуации. В его произведениях виден характер людей, их самоотверженность, благородство, а иногда подлость и предательство. При этом автор не стремиться делать категоричные оценки относительного того или иного персонажа, предлагая своим читателям самостоятельно рассуждать о сюжетах своих произведений. В этом смысле классическим произведением Быкова является рассказ «Сотников».
Не меньшей любовью среди соотечественников пользуются стихи о Великой Отечественной войне, которые были написаны, как в то страшное время, так уже и после долгожданной победы. Разве можно обойти вниманием проникновенное стихотворение «Жди меня» Константина Симонова, которое выстоять советским бойцам в те страшные дни. В наши дни оно считается образцовым классическим шедевром военного времени. До сих «Жди меня» многие люди знают наизусть, декламируя его на многих вечерах в память о войне. Также все помнят произведение Василий Тёркин, в котором в непринуждённой манере рассказывается о подвигах красноармейцев, простых советских парнях, вставших в трудную минуту на защиту своей отчизны.
Несмотря на давность описываемых событий, произведения литераторов 20 века о Великой Отечественной войне никогда не потеряют актуальность. Ведь в них заключён код нашего народа, позволивший ему победить в той страшной войне и попутно избавить мир от страшной гидры фашизма. Память о тех событиях сплачивает многонациональный народ России, давая возможность позитивно смотреть в будущее.