Згідно з автобіографічним твором «Скорботні елегії», Овідій народився в забезпеченій провінційній сім'ї вершницького стану. Із братом Луцієм, який був на рік старший, спочатку навчався в граматичній школі в Римі, а потім отримав звичайну для того часу риторичну освіту. Виявивши непересічні здібності до риторики, займався політикою: був одним з нижчих міських урядників у колегії тріумвірів, а опісля, членом судової колегії децемвірів. Проте потяг до віршування узяв верх: став членом гуртка Марка Валерія Мессали, мав нагоду зустрітися з Вергілієм на декламуванні Горацієм його віршів, підтримував дружні зв'язки з Секстом Проперцієм й Тібуллом. Освіту завершив у Афінах, після чого здійснив подорож східним Середземномор'ям з поетом Емілієм Макром, а потім до повернення в Рим побував на Сицилії. грудні 8 року н. е. імператор Октавіан Август несподівано заслав поета у Томи — грецьку колонію біля гирла Дунаю (нині сучасне місто Констанца на території Румунії). Причинами для вигнання були «образа та помилка»: «образою» стала поема «Мистецтво кохання», яка з'явилась вісьмома роками раніше, що сам поет підкреслював неодноразово — вихід поеми випадково збігся зі скандалом, пов'язаним з подружньою невірністю дочки імператора Юлії. Проте натяк Овідія, в чому полягала «помилка», залишився нерозгаданим. Був якийсь безпосередній привід, щось «ненароком побачене», можливо, якийсь факт, що компрометував Августа або його сім'ю. Дослідники вважають, що Овідій був довіреною особою в любовному зв'язку Юлії, інші — що він був утаємничений у династичні інтриги, з метою позбавити Тиберія, сина імператриці Лівії від попереднього шлюбу, прав спадкоємця.
Коли це сталося, Овідій перебував на острові Ельба. Невідомо, чи відбувався якийсь суд, можливо, таємний. Проте майно поета не конфісковано і його третя дружина Фабія, рідня імператора, залишилась у Римі, щоб домогтися помилування. Перед від'їздом вигнанець спалив «Метаморфози», хоча саме цей твір поет вважав запорукою свого безсмертя, своїм пам'ятником; на щастя, друзі зберегли копії твору. На засланні лише віра у відданість дружини та сподівання на милість імператора слугували Овідію єдиною втіхою. Після смерті Августа у 14 році н. е., з'явилась надія на швидке звільнення, проте у Тиберія, до якого поет звертався через його племінника Германіка, розуміння не знайшов через недовіру Тиберія до Германіка. Під кінець життя Овідій, вочевидь, змирився з долею.
Пояснення:
Дремучий медведь " - это произведение о том, как мальчик-сирота, проживающий вдвоём с бабушкой Анисьей, Петя любил природу, он даже ежевику никогда не "хлестал как другие мальчишки". Он разговаривал с цветами и шмелями, речкой и травкой, птицами и деревьями. Они были его друзьями. Вот почему, когда медведь хотел напасть на Петю, они все ринулись на его защиту.
Основная мысль и тема произведения выражена в словах бабки Анисьи: "Не имей сто рублей, а имей сто друзей. Звери за тебя не зря заступились." Дружба - огромное богатство.
герои:
Петя-маленький
бабушка Анисья
ворона
медведь
ежевика
шмели
ерш по имени Шипояд
старый бобер
птицы
звери
Объяснение: по моему правильно
ответ, проверенный экспертом
2,0/5
2
aliona445Lika
У Фёдора Сологуба можно насчитать множество грустных стихотворений. Одним из них является стихотворение « Забелелся туман за рекой ...». Оно было создано в 1900 году. Тема этого стихотворения – человек и природа. Основная идея - любовь человека к родной земле. Поэт находится на берегу рано утром, когда туман только начинает подниматься. Настроение этого стихотворения очень грустное, в нем нет ни одного восклицательного предложения. Дважды подчеркивается одиночество героя: «совсем одинок», «помечтаю один». Ему тоскливо, но именно в природе он находит успокоение, собирает хворост и кидает его в почти догоревший костёр, который начинает пылать с новой силой. Автор используется выразительные средства для создания поэтических образов, например: инверсия - «забелелся туман за рекой», « буду знать я, близок мой дом», «близок мой дом»; обилие однородных сказуемых: "поищу", "сношу", "воскрешу", "посижу", "помечтаю". Стихотворение состоит из трёх четверостиший и написано трёхстопным анапестом. Мне очень нравится это стихотворение, потому что автор выражает преданность и любовь к родной земле.
Объяснение:
Wath? Cucc be korekt ced