Леся Українка-геніальна поетеса, видатна особистість та сильна духом людина, яка зробила величезний внесок у розвиток літератури. Всі її твори містять безліч філософських думок й змушують нас задуматися. Вона надихає мене долати всі перешкоди й ніколи не здаватися не зважаючи ні на що.
Серед усіх її творів мені найбільше подобається вірш під назвою «Contra Spem Spero», який у перекладі з латинської мови звучить як «без надії сподіваюсь». Його головною ідеєю є нескореність, бажання жити та надія на те, що скоро настане біла смуга у житті. Поетеса запевняє, що завжди треба вірити, знаходити краплю надії здавалося б в невирішуваних ситуаціях, і тоді всі негаразди буде легше пережити. Цей вірш звучить як гімн боротьби за гідне життя людини, за світло й надію. Він показує Лесю як людину, яка незважаючи на власний біль готова віддати все задля щастя свого народу.
Вона написала цю поезію будучи у віці 19 років, саме тоді, коли доля поставила її перед вибором: підкоритися важкій хворобі чи перемогти її. І вона вибрала другий варіант, яким би складним він не був. Заради щасливого життя вона ладна була пройти тернистий шлях, перенести всі випробування, і це було її життєвим кредо. Цей твір надає мені наснаги й сили духу та змушує мене цінувати життя й цей світ, якими б складними вони не здавалися, ніколи не опускати руки й проганяти погані думки, і завжди сподіватися на те, що згодом все буде добре.
"Преступление и наказание" иногда называют "петербургским романом". Достоевский, как и герой романа, любил этот город горькой и мучительной любовью и по-своему воспринимал его. Это мрачный, больной, сырой и все-таки прекрасный город. У Достоевского контрасты эти особенно обострены, что объясняется не только характером его мировосприятия, но и обострением этих контрастов в самой жизни города в 60-70-е годы XIX века, в пору стремительного развития российского капитализма, когда Петербург быстро разрастался за счет доходных домов, банкирских контор, заводов и рабочих предместий. Безотраден, сумрачен городской пейзаж в романе, хотя время действия-лето и погода стоит жаркая.
"Преступление и наказание" иногда называют "петербургским романом". Достоевский, как и герой романа, любил этот город горькой и мучительной любовью и по-своему воспринимал его. Это мрачный, больной, сырой и все-таки прекрасный город. У Достоевского контрасты эти особенно обострены, что объясняется не только характером его мировосприятия, но и обострением этих контрастов в самой жизни города в 60-70-е годы XIX века, в пору стремительного развития российского капитализма, когда Петербург быстро разрастался за счет доходных домов, банкирских контор, заводов и рабочих предместий. Безотраден, сумрачен городской пейзаж в романе, хотя время действия-лето и погода стоит жаркая.
Відповідь:
Моя улюблена поезія Лесі Українки
Леся Українка-геніальна поетеса, видатна особистість та сильна духом людина, яка зробила величезний внесок у розвиток літератури. Всі її твори містять безліч філософських думок й змушують нас задуматися. Вона надихає мене долати всі перешкоди й ніколи не здаватися не зважаючи ні на що.
Серед усіх її творів мені найбільше подобається вірш під назвою «Contra Spem Spero», який у перекладі з латинської мови звучить як «без надії сподіваюсь». Його головною ідеєю є нескореність, бажання жити та надія на те, що скоро настане біла смуга у житті. Поетеса запевняє, що завжди треба вірити, знаходити краплю надії здавалося б в невирішуваних ситуаціях, і тоді всі негаразди буде легше пережити. Цей вірш звучить як гімн боротьби за гідне життя людини, за світло й надію. Він показує Лесю як людину, яка незважаючи на власний біль готова віддати все задля щастя свого народу.
Вона написала цю поезію будучи у віці 19 років, саме тоді, коли доля поставила її перед вибором: підкоритися важкій хворобі чи перемогти її. І вона вибрала другий варіант, яким би складним він не був. Заради щасливого життя вона ладна була пройти тернистий шлях, перенести всі випробування, і це було її життєвим кредо. Цей твір надає мені наснаги й сили духу та змушує мене цінувати життя й цей світ, якими б складними вони не здавалися, ніколи не опускати руки й проганяти погані думки, і завжди сподіватися на те, що згодом все буде добре.
Пояснення: