Ромео - Ромео Монтекки молодой и страстный ловелас, легкомысленный, но дружелюбный. Изначально ухаживает за неприступной Розалиной. Хочет всеми силами добиться ее расположения, думая, что это и есть любовь. Однако его друзья против этих отношений. После встречи с Джульеттой, Ромео забывает про Розалину. Он понимает, что такое настоящие чувства, глядя на Джульетту. Их любовь полна трудностей, непонимания со стороны враждующих родителей. Ромео пойдет на все, чтобы быть с любимой.
Джульетта -Джульетта Капулетти, по сути, еще ребенок. По характеру добрая и спокойная. Родители для нее считаются неоспоримым авторитетом. Девушка полностью подчиняется их воле и не противится родительским решениям. Но так было до встречи с Ромео. Когда молодой человек появился в ее жизни, она пошла наперекор близким, и отказалась от брака с именитым графом. Ради Ромео, Джульетта готова даже на самый отчаянный шаг. Буквально в один миг, милый ребенок превращается в мудрую и рассудительную женщину.
Лоренцо - Озабочен враждой двух именитых семейств. Лоренцо принимает активное участие в развитии любовных отношениях Ромео и Джульетты им, венчает влюбленных. Верит, что эта любовь принесет примирение семьям Капулетти и Монтекки. Лоренцо предлагает Джульетте разыграть спектакль ее гибели, чтобы обрести воссоединение с Ромео.
Тибальт - Кузен Джульетты. Поддерживает вражду семейств, стремится еще больше разжечь многовековой конфликт. Убивает Меркуцио, а сам умирает от руки Ромео, отомстившего за друга. Отрицательный персонаж на протяжении всей пьесы.
Объяснение:
Тот же ответ :)
Рицарство становило своєрідну військово-феодальну організацію зі своїми законами та ідеалами станової честі та доблесті. Посвячення в рицарі було важливою подією для представників феодального класу і відбувалось в обстановці урочистої церемонії. Рицарські заповіді закликали бути хоробрим воїном, вірно служити сюзерену, боротися з «невірними», захищати слабих та скривджених. Але ці ідеали здебільшого не відповідали хижацькій феодальній атмосфері «зрадницьких убивств, отруєнь, підступних інтриг і всіляких підлот, які тільки можна собі уявити, всього того, що крилося за поетичним ім'ям рицарства...».
Розквіт рицарської літератури зумовили багато причин. Неабияке значення мали контакти з арабізованою Іспанією та країнами Близького Сходу (в результаті хрестових походів). Вони сприяли зміцненню міжнародних зв'язків Європи, розширенню кругозору європейців, знайомили їх з вищою і витонченішою культурою арабських країн, з досягненнями їхньої науки, філософії, поезії. Але головною причиною є економічна стабілізація, культурний вибух XII ст. Це час піднесення європейських міст, які стають центром світської освіти і вільнодумства. В Європі помітно зростає інтерес до знань світського характеру, зокрема до античної спадщини— творів Арістотеля, Платона, Вергілія, Овідія, Ювенала, Стація та ін. Все це вело до послаблення церковно-релігійного впливу та поглиблення процесу секуляризації (звільнення від впливу церкви) європейської культури.