Катерина – центральний образ поеми, образ жінки-страдниці, яка уособлює нещасливу долю багатьох дівчат, що за словами поета «кохалися з москалями». Ставлення до Катерини може бути і негативним, і позитивним, залежно з якого боку подивитись на її вчинки. Звичайно, її можна засуджувати за те, що покохала москалика, який обезчестив її, зганьбив дівочу честь і підступно покинув, обіцяючи повернутися. Також Катерину можна засуджувати за те, що вона не слухала своїх батьків, рідних людей, які ніколи поганого своїй дочці не хочуть і цим самим порушила одну із головних Божих Заповідей, виконання якої забезпечує довге і щасливе життя. Але Катерина, оскільки була доброю, довірливою і чесною дівчиною, так щиро полюбила москаля, не підозрюючи його не дотримання слова, підступність і брутальність. Катря гідно вислухала і виконала вирок батьків, які відцуралися від неї, хоча і не мали більше дітей. Також її можна зрозуміти тому, що всі її діла були плодами любові і вона достойно виконувала роль матері, хоча ця радісна для багатьох жінок подія була для неї тягарем, з яким вона мала змиритися на все життя. Катерина піклується за свою дитину, зичивши 1 шеляг у чумаків для медяника для сина. За ради своєї дитини, при зустрічі зі зрадником-батьком ладна стати наймичкою лише, щоб він прийняв сина і не псував йому долю. Адже краще бути сиротою, а не сином-безбатченком. Оскільки поема написана в романтичному стилі і від Катерини відцурався весь світ починаючи від батьків і рідного села і закінчуючи глузливими промовами москалів – вона обирає для себе втечу : топиться у ставку знесилена від страшних душевних мук, плачу, ворожінь і принижень.
Проблема Катерини актуальна і в наш час, адже і в сьогоднішньому суспільстві знаходяться такі «москалики», які вміють лише улесливо говорити гарні слова, а потім не відповідають за свої вчинки. Проте, можливо, сьогодні Катерина не була б так суворо покарана від батьків, а вони б поділили її горе.
Объяснение:
1. Он думает о пейзаже, свой нелегкой судьбе и будущем. В начале первой строфы поэт обращается к тучам с чувством грусти, видя в них таких же странников, как и он сам. Он называет их «вечные странники», потому что у тучек нет дома, нет родины, они всю жизнь путешествуют по небу. Небо поэт называет «степью лазурною», потому что бескрайняя степь словно отражается в небесном зеркале, а отражаясь, приобретает голубоватый оттенок. Так поэт будто бы расширяет делая его бесконечным.
2. Клевета ядовитая, милый север,нивы бесплодные
на первый взгляд курятин нам кажется серьёзным человеком. Но внимание когда он начинает рассказывать своему пациенту еак лечить зубы, как выбирать инструменты у нас у всех на лице появляется улыбка. нам становится В этом моменте смешно потому что мы все начинаем понимать что Курятин от медицины далёк и поэтому он дает такие смешные советы. Поэтому нам Курятин кажется таким смешным