Потому что изначально виновницей всех событий стала именно Снежная Королева, похитившая Кая. И хотя автор сказки уделяет много времени Герде, он ни на минуту не забывает о Снежной Королеве. Она упоминается на протяжении всего произведения. В самом начале истории детей пугают Снежной Королевой. Позже она приносит несчастье в дом главных героев. И затем, когда Герда пустилась на поиски Кая, она везде слышала о Снежной Королеве, о ее коварстве и всемогуществе. Именно ее боялись все вокруг, и именно Снежная Королева является олицетворением Зла в сказке.
Ну а победа кроткой, но такой мужественной девочки над Повелительницей холода стала еще одним подтверждением, что когда чего-то хочет добиться сердечный и добрый человек, то ему все вокруг - и разбойники, и звери, и даже сама природа.
Високі моральні якості людини виявляються у добрих вчинках. А добрі вчинки - в мудрості, бо й сама мудрість є джерелом усіх доброчесностей.
Тому збірка "Сад божественних пісень" є своєрідним ліричним щоденником, в якому відбилися життєві події, роздуми, ліричний настрій їх автора. Мислитель добре розумів убогість і станову обмеженість панівної феодальної моралі, бачив, що істини феодалізму є бар'єром на шляху розвитку людини, її природних здібностей і талантів.
Г. Сковорода дійшов висновку, що щастя треба шукати в нас самих. Усякий мусить пізнати свою натуру, свої нахили. І щастя можна придбати, будуючи життя на вічному, а не на тлінному.
Український мислитель у збірці багато уваги зосередив на думці, що людина повинна бути вільною, щоб реалізувати свої можливості. Свобода - це вищий дар і благо людини, вони притаманні їй самій за самою природою речей, але через злу волю відняті в неї гнобителями та експлуататорами.
Сам Сковорода свободу називав "головною мірою" у своєму житті; вважав це основною метою, до якої повинні прагнути трудящі люди. Бо кожен мусить бути гідним свого справжнього призначення - творити своє власне і загальне щастя.