Хлопчик-зірка ріс й виховувався вкупі з дітьми Лісоруба. Дитина росла дуже красивою. Зачарований своєю красою, він знущався і виставляв на сміховисько усіх, хто був негарний. Проте ця врода обернулася йому на шкоду, бо виростав він гордий, себелюбний і жорстокий. Він не тільки не мав співчуття до нужденних, сліпих, калік, а ще й кидав у них камінцями та проганяв. Він виколов очі кроту, підрізав крила птахам, вбив білочку. Але одного разу він сам перетворився на виродка з обличчям жаби, коли відмовився від матері, що прийшла до нього у вигляді жебрачки. Це було покарання за його гріх.Три роки бродив Хлопчик-зірка по світлу, шукав матір. І ніде він не зустрічав ні любові, ні милосердя. Усі обходилися з ним так само, як колись він сам поступав з іншими. Та всеж Хлопчик-зірка заслужив щастя. Пізнавши страждання, він навчився співчувати горю інших, він став милосердним.
Я очень хотел бы быть в команде моего друга Тимура. Я знаю его еще с 7 лет, мы жили в одном дворе, и часто играли в футбол, но он переехал и я не видел его 3 года. Когда он зашел в наш класс, меня охватила радость, ведь я встретил своего старого знакомого. мы с ним сразу подружились и уже на следующий день договорились пойти играть в футбол. За эти 3 года он стал настоящим мастером в этой игре , и я даже ему немного завидовал. Через 2 месяца объявили о чемпионате на лучшую команду нашего города, я и Тимур одними из первым подали заявку на этот турнир. Но взрослый мужчина с доброй улыбкой сказал нам:" Мальчики, набор в команды будет производится случайным образом, и кто с кем окажется зависит от вашей удачи" Я надеялся что мой лучший друг попадет в мою команду
