Вы не указали название стихотворения, тогда предлагаю Вас стихотворение Н.Рубцова "ЗВЕЗДА ПОЛЕЙ". На его примере мы и рассмотрим средства выразительности.
Звезда полей, во мгле заледенелой Остановившись, смотрит в полынью. Уж на часах двенадцать прозвенело, И сон окутал родину мою...
Звезда полей! В минуты потрясений Я вспоминал, как тихо за холмом Она горит над золотом осенним, Она горит над зимним серебром...
Звезда полей горит, не угасая, Для всех тревожных жителей земли, Своим лучом приветливым касаясь Всех городов, поднявшихся вдали.
Но только здесь, во мгле заледенелой, Она восходит ярче и полней, И счастлив я, пока на свете белом Горит, горит звезда моих полей...
Эпитеты: заледенелая мгла на свете белом минуты потрясений тревожные жители приветливый луч (мгла) ярче и полней золото осеннее
Гиперболы: заледенелая мгла минуты потрясений
Олицетворения: звезда, остановившись, смотрит сон окутал лучом касаясь она восходит
Инверсия: во мгле заледенелой счастлив я
Метафоры: звезда полей осеннее золото зимнее серебро города поднявшиеся
Останнім часом жанр фентезі набув неабиякої популярності. Мільйони людей мріють про світ магії... а чи легше там жити, аніж у нашому звичному світі?
Я теж дуже люблю читати фениезі та дивитися фільми у цьому жанрі. Але, якщо задатися питанням, чи легше б було жити у такому світі, я особисто відповім "ні". Я вважаю, що життя залишиться таким же складним. Магія у фентезі - це, можна сказати, ще одна здібність, але ж люди залитшаються людьми, з магією чи без неї.
Який би ми світ магії не обрали - світ Толкіна, чи Урсули ле Гуїн, чи Джоан Ролінг - люди (або фентезійні істоти, які теж за своїм внутрішнім світом схожі на людей) завжди залишаються незмінними. Вони люблять, ненавидять, чогось прагнуть, чогось бояться... Тобто магія як така не дуже їх змінює. Таким чином, я вважаю, що, якби світ магії існував, жити б там було б не легше, ніж у нашому світі. Тому що люди - це люди.
