Однією з найкращих новел О’Генрі справедливо вважається новела «Останній листок». У творі захоплюють своєю чистотою та щирістю почуття самовідданості та безкорисної дружби між старим самотнім художником і молодими дівчатами.
Головні персонажі новели — Джонсі та Сью. Це молоді дівчата, які, наче сестри, поділяють разом усі свої радощі та незгоди, домівку та їжу. Їхня дружба була по-справжньому міцною, бо кожна з дівчат була готова на самопожертву заради іншої. Жилось їм дуже важко, заради грошей їм доводилося брати замовлення на малюнки, проте їхніх мізерних заробітків ледве вистачало на сплату за рахунками. Тому незвичайно важким випробуванням для дівчат стала тяжка хвороба Джонсі. Грошей на ліки у дівчат не було, як і не було можливості їх заробити. Дівчина була змушена залишитися віч-на-віч з хворобою, без до . Єдиною підтримкою для неї стала дружба Сью та старого художника Бермана.
Самотнього п’яничку Бермана пов’язувало з дівчатами щире бажання до . Він опікувався молодими художницями, бо того потребувала його душа. Не як досвідчений художник а як людина, що почуває себе самотньо, він поспішав знайти застосування своїм невитраченим батьківським почуттям. Берман щиро бажав полегшити дівчатам життя і хвилювався за них більше, ніж за самого себе. Головною мрією Бермана було створення картини, яку б визнали справжнім шедевром. Але життя закінчувалося, а мрія так і залишалася мрією.
Хвороба поступово знесилювала Джонсі, і її думки вже зверталися не на те, як одужати, а як полегшити життя своїй подрузі та старому художнику. Джонсі стала відмовлятися від їжі, бо заробляти на неї було дуже важко. Вона вже не мала сумніву, що скоро вмре і навіть намітила коли: як за вікном впаде останній листок з виноградної лози. Була пізня осінь, вітер та дощ за вікном кімнати зривав все більше і більше виноградних листків, все менше і менше надій залишалося у Джонсі на одужання.
Але останній листок витримував будь-яку негоду і не хотів злітати. Своєю стійкістю він додавав дівчині наснаги до життя. Хвороба потроху відступила, і Джонсі одужала. Та тільки набагато пізніше вона дізналася, що останній листок був не на лозі, а на протилежній стіні. Намалював його старий Берман, який не хотів, щоб надія залишала дівчину.
Невдовзі Берман помер від запалення легень, адже малював листок під проливною зливою, але помер з почуттям, що його життя не пройшло марно, що він все ж таки встиг намалювати справжній шедевр — останній листок на стіні, який врятував життя юній дівчині. І нехай цей шедевр був не такий, як зазвичай, але він став значніший, ніж усі шедеври людства, разом узяті.
подготовка к егэ - универсальный справочник авторская позиция. тема. идея. проблематика. авторская позиция — это отношение автора к своим героям, выраженное в смысле названия произведения, в портретах героев, в их мыслях и чувствах, в композиции, в символике, в описании природы, а также непосредственно в оценках повествователя. пафос (от греческого pathos — страсть, чувство) — эмоциональное одушевление, страсть, которая пронизывает произведение или отдельные его части. например, известный критик белинский считал, что пафос «мертвых душ» гоголя — это созерцание жизни «сквозь видный миру смех» и «незримые, неведомые ему слезы». тема (от греческого thema — то, что положено в основу) — совокупность событий, о которых рассказывается в произведении и которые служат для постановки философских, социальных, этических и других проблем. термин «тема» в используется в разных значениях. одни понимают под темой жизненный материал, другие — основную общественную проблему, поставленную в произведении. наиболее убедительным является понятие темы как художественного произведения — того, что стало предметом авторского интереса, осмысления и оценки. например, темой «капитанской дочки» пушкина является рассказ о крестьянском восстании под предводительством пугачева. тему не следует путать с содержанием произведения. содержанием «капитанской дочки» является взаимоотношений гринева с пугачевым, машей мироновой, швабриным. в произведении может быть не одна, а несколько тем. в таком случае, как правило, можно выделить главную тему, которая определяет единство всего произведения, и частные темы, разрабатывающие отдельные стороны этой главной темы. например, главной темой романа «анна каренина» сам ji. н. толстой считал «мысль семейную», то есть показ семейных отношений на широком общественном, фоне 1860-х годов. частными же темами является показ семейных отношений в дворянской и крестьянской среде. совокупность главной и частных тем составляет тематику произведения. идея — основная мысль произведения. идея включает в себя интерпретацию и оценку автором жизненных явлений, его взглядов на мир. чтобы определить идею, необходимо тщательно и всесторонне проанализировать все стороны произведения. например, идея «слова о полку игореве» — необходимость единства руси в борьбе с кочевниками, прекращение междоусобных войн. чтобы определить ее, необходимо проанализировать все уровни художественного текста: композицию, образную систему, проблематику и т. д. проблематика — совокупность проблем, которые поднимаются в произведении. проблема — основной вопрос, выдвинутый темой произведения. у многих писателей в художественном произведении переплетаются разные проблемы. например, в комедии фонвизина «недоросль» поднимается проблема воспитания, проблема крепостного права и проблема государственной власти. в крупных эпических и драматических произведениях наряду с основной могут выделяться частные проблемы. проблематика бывает социальной, идейно-политической, философской, нравственной. так, в романе достоевского «преступление и наказание» следует рассматривать социальные проблемы (герои — люди из разных слоев общества, петербург показан как город социальных контрастов), нравственно-философские (проблема добра и зла, веры и неверия), религиозные (христианский идеал смирения, выраженный в философии жизни сони марм
Володимир Сосюра — справжній патріот. В його віршах читається любов до Батьківщини. Він закликає людей боротися за свою державу. Наприклад, у вірші "Любіть Україну..." є такі строки "Любіть Україну у радості мить, Любіть Україну в негоди". Його творчості в ті роки, завдавалися величезні утиски. Влада хотіла припинити його діяльність будь-якими методами. Проте він продовжував писати правду. В його віршах він висловлює свої почуття і свої намагання змінити країну на краще. Саме це, захоплює мене, в його віршах
Однією з найкращих новел О’Генрі справедливо вважається новела «Останній листок». У творі захоплюють своєю чистотою та щирістю почуття самовідданості та безкорисної дружби між старим самотнім художником і молодими дівчатами.
Головні персонажі новели — Джонсі та Сью. Це молоді дівчата, які, наче сестри, поділяють разом усі свої радощі та незгоди, домівку та їжу. Їхня дружба була по-справжньому міцною, бо кожна з дівчат була готова на самопожертву заради іншої. Жилось їм дуже важко, заради грошей їм доводилося брати замовлення на малюнки, проте їхніх мізерних заробітків ледве вистачало на сплату за рахунками. Тому незвичайно важким випробуванням для дівчат стала тяжка хвороба Джонсі. Грошей на ліки у дівчат не було, як і не було можливості їх заробити. Дівчина була змушена залишитися віч-на-віч з хворобою, без до . Єдиною підтримкою для неї стала дружба Сью та старого художника Бермана.
Самотнього п’яничку Бермана пов’язувало з дівчатами щире бажання до . Він опікувався молодими художницями, бо того потребувала його душа. Не як досвідчений художник а як людина, що почуває себе самотньо, він поспішав знайти застосування своїм невитраченим батьківським почуттям. Берман щиро бажав полегшити дівчатам життя і хвилювався за них більше, ніж за самого себе. Головною мрією Бермана було створення картини, яку б визнали справжнім шедевром. Але життя закінчувалося, а мрія так і залишалася мрією.
Хвороба поступово знесилювала Джонсі, і її думки вже зверталися не на те, як одужати, а як полегшити життя своїй подрузі та старому художнику. Джонсі стала відмовлятися від їжі, бо заробляти на неї було дуже важко. Вона вже не мала сумніву, що скоро вмре і навіть намітила коли: як за вікном впаде останній листок з виноградної лози. Була пізня осінь, вітер та дощ за вікном кімнати зривав все більше і більше виноградних листків, все менше і менше надій залишалося у Джонсі на одужання.
Але останній листок витримував будь-яку негоду і не хотів злітати. Своєю стійкістю він додавав дівчині наснаги до життя. Хвороба потроху відступила, і Джонсі одужала. Та тільки набагато пізніше вона дізналася, що останній листок був не на лозі, а на протилежній стіні. Намалював його старий Берман, який не хотів, щоб надія залишала дівчину.
Невдовзі Берман помер від запалення легень, адже малював листок під проливною зливою, але помер з почуттям, що його життя не пройшло марно, що він все ж таки встиг намалювати справжній шедевр — останній листок на стіні, який врятував життя юній дівчині. І нехай цей шедевр був не такий, як зазвичай, але він став значніший, ніж усі шедеври людства, разом узяті.
Объяснение: