М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Жыгаа
Жыгаа
18.10.2021 04:32 •  Литература

Моріс Метерлінк коротка біографія

👇
Ответ:
Red4521
Red4521
18.10.2021

Моріс Полидор Марі Бернар Метерлінк народився 29 серпня 1862 року в Генті, в заможній фламандській сім’ї. Його батько був нотаріусом, а мати – дочкою багатого юриста.

З 1874 по 1881 рік він відвідував єзуїтський коледж. Хлопчик цікавився поезією, літературою, однак батьки наполягли, щоб він вивчав право в Гентському університеті. Отримавши в 1885 р. диплом, Моріс їде в Париж для вдосконалення в юриспруденції, проте ті 6 місяців, які він провів у Парижі, цілком були присвячені літературі.

Після повернення в Гент Метерлінк працює юристом, продовжує займатися літературою. У паризькому щомісячнику «Плеяда» друкується новела Метерлінка «Вбивство безневинних», а в 1889 році він випускає поетичну збірку «Теплиці» і п’єсу-казку «Принцеса Мален». Після позитивних відгуків він залишає юридичну практику і присвячує себе літературі.

У 1894 р. письменник пише три п’єси для маріонеток: «Аладіна і Паломід», «Там, усередині» і «Смерть Тентажиля». До театру ляльок драматург звертається тому, що, на відміну від живих акторів, ляльки можуть зіграти символ.

У 1895 р. Моріс зустрів Жоржетту Леблан, актрису і співачку, яка стала його супутницею на 23 роки. Вона була його дружиною, секретарем і імпресаріо, оберігала його спокій. Також Жоржетта виконувала головні ролі, в основному владних жінок, в п’єсах драматурга.

У 1896 р. Метерлінк і Леблан переїхали з Гента, де його п’єси стали предметом глузувань, в Париж.

fff

f

fff

«Синій птах» – найпопулярніша п’єса Метерлінка, була вперше поставлена ​​в 1908 р. Розповідь про одного з героїв цієї п’єси, Тільтіль, письменник продовжив в п’єсі-феєрії «Заручини».

f

У 1911 р. Метерлінку була присуджена Нобелівська премія «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу  письменник не зміг бути присутнім на урочистій церемонії, і нагорода була вручена бельгійському послу в Швеції Чарлзу Ваутерсе.

f

Під час Першої світової війни Моріс Метерлінк спробував записатися в бельгійську громадянську гвардію, але його не прийняли через вік. Патріотична діяльність драматурга складалася, таким чином, в читанні пропагандистських лекцій в Європі і в США. В цей час його відносини з Леблан зіпсувалися, і після війни вони розлучилися. У 1919 р. він одружується на Рене Даон, актрисі, що грала в п’єсі «Синій  птах». В останні роки життя він писав більше статей, ніж п’єс; з 1927 по 1942 р. вийшло 12 томів його творів.

f

B 1939 році, коли нацистська Німеччина загрожувала Європі, Моріс переїхав до Португалії, а незабаром виїхав в США, де він прожив всю війну і повернувся в Ніццу в свій особняк в 1947 р.

f

Моріс Метерлінк помер 6 травня 1949 р. від серцевого нападу. Оскільки письменник був переконаним атеїстом, він був похований не за церковним обрядом.

fff

Объяснение:

4,5(94 оценок)
Ответ:

ИСЬМЕННИКИ

АВТОР

J. G. (Джей Джи)

НА ЧИТАННЯ

3 хв

Моріс Метерлінк біографія скорочено бельгійського письменника, драматурга викладена в цій статті.

Моріс Метерлінк коротка біографія

Моріс Полидор Марі Бернар Метерлінк народився 29 серпня 1862 року в Генті, в заможній фламандській сім’ї. Його батько був нотаріусом, а мати – дочкою багатого юриста.

З 1874 по 1881 рік він відвідував єзуїтський коледж. Хлопчик цікавився поезією, літературою, однак батьки наполягли, щоб він вивчав право в Гентському університеті. Отримавши в 1885 р. диплом, Моріс їде в Париж для вдосконалення в юриспруденції, проте ті 6 місяців, які він провів у Парижі, цілком були присвячені літературі.

Після повернення в Гент Метерлінк працює юристом, продовжує займатися літературою. У паризькому щомісячнику «Плеяда» друкується новела Метерлінка «Вбивство безневинних», а в 1889 році він випускає поетичну збірку «Теплиці» і п’єсу-казку «Принцеса Мален». Після позитивних відгуків він залишає юридичну практику і присвячує себе літературі.

У 1894 р. письменник пише три п’єси для маріонеток: «Аладіна і Паломід», «Там, усередині» і «Смерть Тентажиля». До театру ляльок драматург звертається тому, що, на відміну від живих акторів, ляльки можуть зіграти символ.

У 1895 р. Моріс зустрів Жоржетту Леблан, актрису і співачку, яка стала його супутницею на 23 роки. Вона була його дружиною, секретарем і імпресаріо, оберігала його спокій. Також Жоржетта виконувала головні ролі, в основному владних жінок, в п’єсах драматурга.

У 1896 р. Метерлінк і Леблан переїхали з Гента, де його п’єси стали предметом глузувань, в Париж.

«Синій птах» – найпопулярніша п’єса Метерлінка, була вперше поставлена в 1908 р. Розповідь про одного з героїв цієї п’єси, Тільтіль, письменник продовжив в п’єсі-феєрії «Заручини».

У 1911 р. Метерлінку була присуджена Нобелівська премія «за багатогранну літературну діяльність, особливо за драматичні твори, відзначені багатством уяви і поетичною фантазією». Через хворобу  письменник не зміг бути присутнім на урочистій церемонії, і нагорода була вручена бельгійському послу в Швеції Чарлзу Ваутерсе.

Під час Першої світової війни Моріс Метерлінк спробував записатися в бельгійську громадянську гвардію, але його не прийняли через вік. Патріотична діяльність драматурга складалася, таким чином, в читанні пропагандистських лекцій в Європі і в США. В цей час його відносини з Леблан зіпсувалися, і після війни вони розлучилися. У 1919 р. він одружується на Рене Даон, актрисі, що грала в п’єсі «Синій  птах». В останні роки життя він писав більше статей, ніж п’єс; з 1927 по 1942 р. вийшло 12 томів його творів.

B 1939 році, коли нацистська Німеччина загрожувала Європі, Моріс переїхав до Португалії, а незабаром виїхав в США, де він прожив всю війну і повернувся в Ніццу в свій особняк в 1947 р.

Моріс Метерлінк помер 6 травня 1949 р. від серцевого нападу. Оскільки письменник був переконаним атеїстом, він був похований не за церковним обрядом.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/moris-meterlink-korotka-biografiya

4,7(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
doda4i
doda4i
18.10.2021
Старший сын великого князя московскогоВасилия III и Елены Глинской. По отцовской линии происходил измосковской ветви династии Рюриковичей, по материнской — от Мамая, считавшегося родоначальником литовских князей Глинских. Бабушка по отцу, София Палеолог — из рода византийских императоров.

Номинально Иван стал правителем в 3 года. После восстания в Москве 1547 года правил с участием круга приближённых лиц — «Избранной Рады»]. При нём начался созыв Земских соборов, составлен Судебник 1550 года. Проведены реформы военной службы, судебной системы и государственного управления, в том числе внедрены элементы самоуправления на местном уровне (губная, земская и другие реформы).
Во времена Ивана Грозного хождение имела анонимная «Повесть о волховании», во многом вдохновленная «Молотом ведьм» доминиканского инквизитора Генриха Крамера — книгой, которая служила для европейских колдовских процессов своего рода УПК. Неизвестный русский автор в своей «Повести» умело адаптировал европейский опыт. В отсутствие инквизиции царь и епископы должны взять ее репрессивные функции на себя. Царь «написати книги повеле и утверди и проклят чародеяние и в весех заповеда после таких огнем пожечи».

В преданиях Иван Грозный предстает как борец с колдунами и ведьмами. Историки и фольклористы отмечают: так народное сознание переосмысливало курс царя на подавление внутренней оппозиции, выразившийся в опричном терроре. Одна из сказок рассказывает, что царь велел изловить всех ведьм на Руси. Собрал их на Красной площади в Москве, обложил соломой, поджег. Но ведьмы обернулись сороками и воронами и улетели из Москвы, за что эти птицы были прокляты государем.
4,6(88 оценок)
Ответ:
Daisy15
Daisy15
18.10.2021
1
Тема «ума» в комедии – основная. Известно, что чем больше человек знает, умеет, тем больше он думает. А чем больше он думает, тем больше сомневается. А чем больше сомневается, тем больше ошибается. Дуракам жить легче, они ни о чем не думают, ни о чем не сомневаются, действуют быстро и уверенно. Отсюда поговорка «Дуракам везёт».В комедии «Горе от ума» эта тема выражена и в ином ракурсе, а именно:Автор хочет показать, что даже самые умные люди, подвергшись чувствам на глупости, неосознанные поступки. Доведенные ревностью на отчаянные поступки. Во избежание конфликта Софье достаточно было сразу объясниться с бывшим возлюбленным, сознаться, что полюбила другого. От недосказанности, от недопонимания, от душевного неравновесия и терзавших его вопросов, Чацкий позволял себе резкие высказывания в отношении общества, грубо «обличал» его, на чем, собственно, и погорел. Если бы у него все было бы в порядке, и он был бы спокоен, я думаю, что он не так резко отзывался бы об обществе, не стал бы критиковать его, а рассказывал бы больше о европейских обычаях о том, где побывал. Я не виню Чацкого, его реакция - естественная.

2
Главными героями комедии “Горе от ума” являются Чацкий и Фамусов. А.С. Грибоедов показывает столкновение ума Чацкого и глупости фамусовского общества.     Фамусовское общество характеризуется лживостью, глупостью, невежеством и нежеланием преодолеть свои недостатки. Это доказывают многие эпизоды комедии. Главный идеолог Фамусов говорит:
    Скажи-ка, что глаза ей портить не годится     И в чтеньи прок-от не велик:     Ей сна нет от французских книг,     А мне от русских больно спится.
    Фамусов осуждает желание своей дочери Софии, а также молодых людей в общем учиться, узнавать что-то новое, он говорит:
    Вот то-то, все вы гордецы!     Спросили бы, как делали отцы?
    Он приводит пример, как его родственник добился расположения царицы тем, что на старости лет падал лбом на пол, чтобы рассмешить высочайших господ. Фамусов и его окружение считали, что нужно добиваться расположения высших чинов всеми возможными Я думаю, эти люди были подхалимами, лжецами или попросту глупцами. Чацкий, когда вернулся из путешествия, был очень оживлен, он мечтал увидеть свою любимую Софию, но не нашел взаимности и был огорчен. Чацкий имел хорошее образование, был грамотным, начитанным человеком. Он вернулся на родину, чтобы друзьям, людям, которые его вырастили, получить образование, рассказать, что он видел за границей. Чацкий столкнулся с непониманием, нежеланием что-то менять и даже с осуждением, но на все упреки он отвечает: “А судьи кто?”. Он считает, что каждый человек имеет право на свое мнение, на свою жизненную позицию, осуждает подхалимов, лжецов. Чацкий был огорчен, что любимая за его искренние чувства распустила слух, что он сумасшедший, и, по большому счету, на его стороне была только Лизонька, она понимала его и даже советовала Софии обратить на него внимание. Чацкий был человеком чести, верности, правды, он не выдержал осуждения со стороны фамусовского общества и решил уехать обратно за границу. Он хотел развиваться, много читал, боролся за свободу мысли и слова. Я думаю, что А.С. Грибоедов назвал “Горе от ума” комедией потому, что сам жил во времена фамусовского общества, видел, что происходит вокруг и, мне кажется, находил это смешным и глупым. А.С. Грибоедов был общественным деятелем, он ездил с дипломатической миссией в Иран, но из-за военных действий прервал свою миссию. Мне кажется, что автор представлял в роли Чацкого себя и свое окружение.     Комедия названа “Горе от ума” потому, что Чацкий пострадал из-за своего желания как-то изменить людей, показать им, что можно делать добро бескорыстно, “служить делу, а не лицам” и не зависеть от высших чинов. Чацкий — борец за правду, честность, верность и дружбу, образование.
4,4(44 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ