Объяснение:
Ніхто не баче, як сирота плаче» (народна мудрість) (за оповіданнями про дітей Б. Грінченка)
Проблема любові і щастя людини у новелі В. Винниченка «Момент»
Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля»
Мої роздуми над повістю «Кайдашева сім’я»
Чи легко бути лідером? (За драматичним етюдом О. Олеся «По дорозі в Казку»)
Збірка І. Франка «З вершин і низин» - важливий етап у розвитку української поезії
Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»
Вічна тема у мистецтві - тема влади землі над людиною
«...Йому було байдуже, чи він українець, чи полян» (характеристика образу Єремії Вишневецького)
Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
Фольклорно-етнографічна основа повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»
Образи селян в повісті «Fata morgana» M. Коцюбинського
Твір-мініатюра про слово...
Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб'язковими людьми
Семантика образу Омелька Кайдаша з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
Мавка із драми-феєрії «Лісова пісня» - мій улюблений літературний персонаж
Не роби іншому того, чого не бажаєш для себе
Мій улюблений твір (М. Коцюбинського «Intermezzo»)
Марійка та Івоніка - втілення цінностей народної моралі (за повістю О. Кобилянської «Земля»)
Яку сім’ю я сподіваюся мати в майбутньому
«І все-таки до тебе думка лине» Леся Українка
Оповідання І. Франка про дітей та школу
Проблема життєвого вибору (за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
Камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»)
Образ чоловіка у прозі Панаса Мирного
Трагедійність образу Марії Ляшнівської, головної героїні драми В. Винниченка «Гріх»
Навіщо потрібно вивчати мову сучасній Елайзі Дулітл? (Твір-роздум)
Мої враження після прочитання драми «Украдене щастя»
«Чайка» - символ вбитого кохання
2
Объяснение:
Витя в рассказе "Конь с розовой гривой" получил урок ДОБРОТЫ. Пряничный конь с розовой гривой — мечта деревенских ребятишек. Чтобы получить такого коня, Витя отправляется с соседскими ребятами собирать малину. Заигравшись, он поддаётся уговорам своего приятеля Саньки набить туесок травой, а малину насыпать сверху. Однако, его начинает мучить совесть и тревога: «А вдруг обман раскроется». В конце концов обман действительно раскрывается. Вите стыдно посмотреть в глаза бабушке, но он все-таки просит у нее прощения. Бабушка прощает своего внука, вручает ему заветный пряник.
Поклон бабушке, ее жизненным урокам. Поклон за доброту, умение прощать. Это знак благодарности за то, что Виктору дала бабушка. Несмотря на обман, бабушка все-таки купила Виктору пряник, а не наказала его. Бабушка понимала, что Виктор совершил такой проступок под влиянием мира левонтьевских. Она знала, что Виктор сам бы никогда так не поступил. Бабушка любит Виктора и жалеет его. Но любовь эта ответственная, не такая, как любовь в семье Левонтия. Хотя бабушка не наказала внука, он все равно наказан. Его наказание в нем самом. И как следствие раскаяния – слезы.