М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
alinamalina37544
alinamalina37544
01.04.2023 09:53 •  Литература

Задание 1.«Словесный конструктор». К незнакомым словам подбери правильно толкования. 1. Венец .
2. Пировать .
3. Гридница .
4. Глас .
5. Чашник .

👇
Ответ:
danil546
danil546
01.04.2023

Объяснение:

1.ВЕНЕ́Ц, венца, муж.

Головной убор, род металлического венка или короны, возлагавшийся на кого-нибудь в знак присвоения ему высокого звания или в знак почетной награды за заслуги (книжн. устар.). Царский вец.

Успешное завершение какого-нибудь дела, награждающее за ожидание или понесенные труды (книжн. устар.). Венец усилий. «Конец всему делу венец.» погов.

Корона, возлагаемая на вступающих в брак в обряде церковного бракосочетания (церк.).

Самое бракосочетание, венчание (разг.). «После венца почти и не предполагалось никакого собрания.» Достоевский. Не спросясь ее совета, девицу повезли к венцу. Пушкин. Итти под венец. Из-под венца (с самого обряда венчанья или непосредственно после него). Под венцом (во время обряда венчания).

2.пировать

Пиршествовать, бражничать, веселиться, гулять, кутить, пьянствовать.

У них идет пир горой..

3.Гридница

       в древнерусской архитектуре большое помещение для рядовых дружинников (гридей) в княжеском дворце. Использовалась также для праздничных пиров. Иногда гридница была отдельно стоящим сооружением.

4.ГЛАС

муж. голос, во всех ·знач. взывания, звук, звон, шум и пр.

| Глас, в церковном пении, нечто похожее на тон светской музыки

5.ЧАШНИК - придворная должность и чин в хозяйстве русских князей и царей в 13 - нач. 18 вв. Прислуживал князю, царю на праздничных обедах; ведал пчеловодством и медоварением.

4,7(94 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Ясте
Ясте
01.04.2023

Объяснение:

Образование монгольской империи в начале 13-го столетия повлияло на весь ход развития и судьбы народов, населявших Центральную Азию. Оно коренным образом нарушило сложившиеся в этом регионе отношения и взаимосвязи населявших его племен и народов.

В 1218-1219 гг. монголы завоевали территорию соседних стран: земли Енисейских киргизов и бурят, государство Тангутов. Разгромив ослабленную от бесконечных войн Циньскую империю, заняли север Китая. После захвата Восточного Туркестана и Семиречья был открыт путь в Среднюю Азию, Закавказье и Европу, через юг Казахстана.

Поводом для вторжения послужила гибель в Отраре в 1218 году торгового каравана, посланного Чингисханом. Купцы были убиты по приказу наместника Хорезм-шаха в Отраре, Каир-хана, заподозрившего их в шпионаже из-за сбора информации военного характера.

Поход 150-тысячного войска Чингисхана начался в сентябре 1219 года. Огромное войско, поднимая столбы пыли до самого горизонта, двигалось по маршруту Великого Шелкового пути на запад, сея смерть и разрушения. Всюду, где проходили орды врага, оставались руины разрушенных городов, опустошенные селения. Беспорядочно, то тут, то там, валялись трупы людей и животных. Вороны беспрепятственно клевали их на пепелищах. Немногие аулы только тем, что успели уйти высоко в горы, куда не смогла подняться конница врага. Основную массу населения постигла страшная судьба. Не убивали только сумасшедших — их, отмеченных Богом, нельзя было трогать по древней монгольской традиции.

4,8(84 оценок)
Ответ:
astatined
astatined
01.04.2023
Людині властиво любити. А кохання — це вінець любові. Просто кохання рядової людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природно, що кохання Йоганна Вольфганта Ґете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія «Фауст» створювалась протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він знаходив і зрікався, любив і страждав. І невідомо, чи існувала б сама трагедія, якби її автор не пережив першого кохання до Кетхен Шенкопф і зречення його задля врятування особистої свободи, якби не було в його житті нового спалаху життєлюбства, що прокинулось у любові до дочки сільського пастора Фредеріки Бріон — і втечі від неї; якби не було в його житті одруження з юною Христіаною Вульпіус, яка стала матір'ю його сина. Отже, історія з Маргаритою в трагедії «Фауст» — це сповідь юнацтва. Все своє життя Ґете вважав, що «...вінцем природи є любов. Тільки через любов наближаються до неї». На цьому підґрунті розгортаються шукання Фаустом найвищої миті, на цьому підґрунті визрівають його сумніви щодо виходу з вічного замкненого кола: 

Я рвуся від жаги, 
і в насолоді я жаги жадаю. 

Маргарита стала для Фауста уособленням тієї щасливої миті, про яку він мріяв. Вона — символ молодості і краси, простоти і цнотливості, чутливості й ніжності. Проте вона не наділена інтуїцією самозбереження і тому приречена на загибель. І хоча образ Маргарити узагальнюючий, проте йому властива психологічна витонченість і жертовність. Чи кохав Фауст Маргариту? Мабуть, ні. І хоча її загибель для нього є духовним спустошенням, хоча він готовий її рятувати, Маргарита в його житті була лише миттєвістю, пониклою блідою тінню. І рятувати її від самого себе Фауст не може. Гете створив Маргариту виразною і трагічною, почуття її загострені, адже вона причетна і до отруєння матері, і до вбивства брата, і до смерті своєї дитини. Тому вона божеволіє. Навіть небо змилостивилось над нею. Маргарита відчула, що Мефістофель є ворогом: 

Крізь маску побачила вона 
Мого ума приховану могутність. 

Але це ж можна сказати і про Фауста, в холодному погляді якого Маргарита побачила приреченість кохання. Це кохання земне. Але Фауст спромігся на кохання містичне: поринаючи за межі простору і часу, вихоплює з-поміж античних героїв образи Паріса і прекрасної Гелени. Гелена виявилась для Фауста недосяжною, як сама краса. Його страждання за Геленою інші — він прагне недосяжного. І хоча про Гелену він говорить: «Хто взнав її — без неї жить не може!» — проте навряд чи ці почуття можна назвати коханням. І навіть поява Евфоріана — сина Фауста і Гелени — стає феєричним видінням, схожим на сон. А справжнє кохання, яке уособлювала Маргарита, здатне на прощення. І в уже іншому світі вона лине назустріч Фаустові так, як колись, — знов щаслива. 
4,6(72 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ