Прочитавши твір Антуана де Сент - Екзюпері "Маленький принц", в мене з"явились враження про нього, якими я б хотіла поділитися.
В цій казці - притчі автор веде роздум про вищі цінності людського життя і його сенсу в звичайних для нас образах, чим приваблює читачів майже будь - якого віку.
У розмовах дійових осіб чи у їх роздумах озвучуються вислови, які вже стали крилатими. Як - от "Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою планету" ; "Ти завжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив"... Ці вислови підштовхують нас задуматись нд їх сенсом, адже в них є над чим задуматися...
Отже, я раджу кожному прочитати цей твір і розкрити його для себе.
Местный доктор уехал "жениться", а вместо него прием больных ведет фельдшер, ничего не понимающий в медицине, но его распирает от гордости за свою значимость. Местный дьячок приходит к нему с жалобой на сильнейшую зубную боль, унижается и расхваливает фельдшера, который хвастается своими познаниями в хирургии, а на деле получается, что не умеет ничего делать, лишь рассуждает, используя медицинские слова, от которых дьячку становится еще страшнее, да к тому еще и больно. Дьячок кричит от боли, а фельдшер тянет-тянет, а зуб вырвать не может. В результате зуб сломался, дьячок ругается последними словами.