1)Как звали любимого коня рассказчика?
2)Как звали конюха?
3)Почему рассказчик любил Рыжуху?
4)почему Рыжуха плакала
5)Почему люди перестали уважать лошадей?
6)Как относились люди в
7)Какое еще имя было у Рыжухи?
8)Из какой пароды была эта лошадь?
9)Как началась дружба Рыжухи и рассказчика?
10)Какой вопрос задала Рыжуха герою
11)О каком празднике упоминает герой?
12)Что было первой игрушкой крестьянского сына?
13)Как звали лошадь которая воевала и закончила жизнь в День Победы?
14)Чего ждал герой,когда уходил
15)Почему у героя и Рыжухи не будет такой прежней искренности ?
Объяснение:На околиці малесенького містечка в старий, занедбаний садок, у садку стоїть старий будиночок, а в ньому мешкає Пеппі Довгапанчоха. Їй дев'ять років, і мешкає вона там сама-самісінька. Нема в неї ані мами, ані тата. І, власне, це й добре, бо ніхто їй не каже йти спати саме тоді, коли в найбільшому розпалі гра, і ніхто не силує пити риб'ячий жир, коли хочеться з'їсти цукерок.
Колись у Пеппі був тато, і вона його страх як любила, і мама, звичайно, теж була, але так давно, що Пеппі не пам'ятає її. Мама померла ще тоді, як Пеппі була маленька, лежала в колисці й так верещала, що ніхто не міг витримати того вереску. Пеппі гадає, що її мама тепер на небі й дивиться на свою доню крізь дірочку. Тому вона часто махає мамі рукою і каже:
— Не бійся! Я не пропаду!
Тата свого Пеппі ще не забула. Він був капітаном і плавав по широкому морі. Пеппі теж плавала разом з ним, аж поки одного разу під час бурі велика хвиля забрала його з палуби, і він зник. Але Пеппі була впевнена, що колись він повернеться. Вона не вірила, що тато втонув. Вона вважала, що він поплив на острів, де живе повно негрів, став їхнім королем і тепер ходить собі серед них із золотою короною на голові.
— Моя мама — ангел, а мій тато — негритянський король! Не всі діти мають таких гарних батьків, — любила похвалитися Пеппі. — А тільки-но мій тато збудує корабель, він припливе по мене, і я стану негритянською принцесою. Гей-гоп, ото буде життя!