Что человек хочет сказать, когда он говорит «Без труда не вытащишь и рыбку из пруда»? Он хочет сказать, что любое дело требует усилий и стараний. Если ты хочешь чего-то достигнуть, но ничего для этого не делаешь, а просто ленишься, лежишь на диване и мечтаешь, то ничего хорошего у тебя не получится, хороших результатов не будет. Чтобы иметь что-то, нужно трудиться. Например, ты хочешь хорошо разговаривать на русском языке. Для этого тебе нужно много читать, слушать и пробовать самой разговаривать на русском языке. В этой ситуации «рыбка» - это владение русским языком, а чтение, слушание и говорение - это труд, без которого «рыбку» не вытащишь.
Серце людини – це її внутрішній світ, вмістилище найсокровенніших почуттів.
Ми сприймаємо всіх по зовнішності, одягу, манерах, освіті, посаді. Найголовнішого очима не побачимо. Добре бачить тільки серце. Воно завжди каже правду і ніколи не схибить.
Серце людське дуже чутливе. Воно найперше відчуває ставлення ближніх. Добре, коли нас люблять, поважають, жаліють. Та не завжди так буває. Найдужче ранить серце недоброзичливість рідних. Людина схожа тоді на підкошену траву чи рослинку без коріння.
Найвірніше і найчутливіше серце матері. В ньому ніколи не згасає любов. А яке ж чуйне воно! Коли нас немає поряд, материнське серце стискається від переживання. Воно відчуває наші біди, смутки, негаразди. Серце матері все прощає, все зносить. У важких життєвих ситуаціях мама є найкращий друг і незрадлива порадниця. Посміхнеться матуся, скаже ласкаве слово, і всі тривоги розвіюються, з’являється наснага до нових звершень.
З благородного серця виливаються добрі почуття. Добре серця переповнене любов’ю, мудрістю, великодушністю, милосердям, щирістю, співчуттям, терпеливістю. Леся Українка устами своєї героїні говорить: «Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає». З піднесеним серцем легше вистояти у боротьбі, з добрим серцем легше в колі друзів.