Гетьман пройшовся панською світлицею. Цей палац козаки захопили кілька годин тому. Натерта до блиску підлога сковувала ходу гетьмана. Вікна було запнуто важкими портьєрами, тому в кімнаті стояли сутінки. Після довгої їзди хотілося впасти на прикрашену химерними птахами отоманку й бодай хвилину спочити. Або ж опуститися в глибокий фотель і посидіти хвилину-другу. Гетьман підійшов до вікна, відсунув завіску. Яскравий жмут світла перерізав кімнату навпіл, блискітками заграв на підлозі. Блискітки були різнокольорові, що високі вікна було прикрашено вітражами. З передпокою долинув жіночий плач і гомін суперечки. Відчинивши важкі двері, зазирнув джура. Тут молодиця до гетьмана проситься. Дружина панського наглядача, отого, що людей тяжко мучив. Суд над тим виродком вже призначено… Просить на чоловіка зглянутися… Діти в неї… З невеличкої скриньки на столі гетьман вийняв туго набитий грішми капшук . - Отут , Петре, гроші… Для неї й дітей. Віддаси. А не можу. Усе суд вирішить (За В.Кулаковським; 146 сл.).
План: 1.Художник и его картина. 2.Иван-царевич и лягушка-квакушка. (место действия, описание Ивана- царевича и лягушки-квакушки) 3. Цвет и настроение картины. 4.Моё отношение к картине. художник-иллюстратор, иллюстрации к русским народным сказкам; одна из картин топкое, вязкое болото, лесная глушь; длинный(народный русский) кафтан, подпоясан кушаком, шапка с отворотом, сафьяновые сапоги, держит лук, удивлён, смотрит с грустью, опечален; на болотной кочке, внимательно смотрит, жалостливый взгляд, словно что-то хочет сказать яркие краски, много света, похожа на причудливый яркий ковёр; сказочно - праздничный декоративный стиль, затейливый узор, яркий орнамент с жуками, стрелами…
Краткий сюжет. Случайно попав в глухой провинциальный городок и полностью проигравшись в карты, петербургский щеголь Хлестаков оказался в центре случайных ошибок. Из полученного письма высшие чиновники города узнают о прибытии в их город инкогнито ревизора из Петербурга — и принимают за него Хлестакова. И вот уже его со всех сторон обхаживают начальники города, и улыбаются ему, и выказывают всяческое участие к его проблемам, и готовы предоставить деньги взаймы, и дамы влюбляются в него, и все ему угождают. И он тоже старается быть вежливым и всем угодить.
Гетьман підійшов до вікна, відсунув завіску. Яскравий жмут світла перерізав кімнату навпіл, блискітками заграв на підлозі. Блискітки були різнокольорові, що високі вікна було прикрашено вітражами.
З передпокою долинув жіночий плач і гомін суперечки. Відчинивши важкі двері, зазирнув джура. Тут молодиця до гетьмана проситься. Дружина панського наглядача, отого, що людей тяжко мучив. Суд над тим виродком вже призначено… Просить на чоловіка зглянутися… Діти в неї…
З невеличкої скриньки на столі гетьман вийняв туго набитий грішми капшук .
- Отут , Петре, гроші… Для неї й дітей. Віддаси. А не можу. Усе суд вирішить (За В.Кулаковським; 146 сл.).