Негору мав років десь із сорок. Це був чорнявий, сухорлявий, моторний, середній на зріст і, певно, дужий чоловік. Чи мав він якусь освіту? Мабуть, так, це видно було із зауважень, які часом прохоплювались у нього. Він ніколи не говорив ні про своє минуле, ані про свою родину. Звідки він прибув, де жив доти, чим займався — ніхто не знав. Ніхто не знав і його планів на майбутнє. Він тільки висловив якось намір висісти на берег у Вальпараїсо. Це був дивний чоловік. В усякому разі він, напевно, не був моряком. Він розумівся на морських справах не більше за першого-ліпшого кока, який значну частину свого життя проплавав у морі. Однак на морську хворобу він не слабував, а це вже неабияка перевага для корабельного кухаря.
Эх, Литвиненко)) Списал уже у других? Если нет, то вот тебе ответ:
Объяснение:
Сравнения: ...неведомая перед тем, \ Застенчивей плошки \ В оконце сторожки \ Мерцала звезда по пути в Вифлеем.
Она пламенела, как стог, в стороне \ От неба и Бога, \ Как отблеск поджога, \ Как хутор в огне и пожар на гумне.
Она возвышалась горящей скирдой \ Соломы и сена.
Он спал, весь сияющий, в яслях из дуба, /Как месяца луч в углубленье дупла.
с порога на деву, /Как гостья, смотрела звезда Рождества.
По яркой поляне листами слюды \Вели за хибарку босые следы.
На эти следы, как на пламя огарка, \Ворчали овчарки при свете звезды.
Морозная ночь походила на сказку.
Средь серой, как пепел, предутренней мглы \Топтались погонщики и овцеводы