Самсон Вырин – бывший военный, на момент настоящего времени в повести поставлен станционным смотрителем, в городе Н. Бесхитростный и доверчивый мужчина, лет 50 в хорошей физической форме. В нём преобладает жизнелюбие, чувство юмора и любовь к выпивке.
Самсон не показан одиноким, уставшим или огрубевшим «изношенным» смотрителем, какими привыкли видеть путники его «собратьев по рабочему месту». Подбадривая своих собеседников, Самсон располагал к себе историями и застольными байками.
Главному герою отведена роль самая необычная и непростая из простых. Просто станционный смотритель – просто неприметная работа, о которой думают, как о «легкотне» практически о пустом месте. Привязывая это рабочее место к человеку, проезжие смешивают стереотипы с реальностью, стирая важность отношения к самой личности, совершенно забывая о том, что у человека, встречающего их в пути, заполняющего путевую карту, меняющего лошадей и отвечающего за комфорт и здоровье, течёт и меняется своя личная жизнь и теряется смысл той самой жизни.
Объяснение:
1. негативні звички алі (не доїдала, не допивала, не домальовувала, не довишивала, не позапліталась до кінця).
2. аля і недочеревик (маленький чоловічок у зелених черевиках із червоними шнурками. він сказав, що сьогодні ця дівчинка не доробила до кінця соту справу, тому він її забирає у свою країну).
3. зустріч алі із недоладьком (дівчинка зустрілась з хлопчиком, якого звали недоладько — той був увесь перекошений, без лівого вуха. хлопчина розповів алі, що вона знаходиться в країні недоладії, де живуть усі недороблені справи. дівчинка сказала, що вона не хоче тут бути. недоладько порадив звернутися до їхнього короля — недороля десятого і взявся провести її до нього).
4. розповідь недороля десятого (розповів, що дорогу із зачарованої країни знає лише недочеревик. раптом почулися кроки. це йшов перший недорадник за своєю головою. недороль сказав, що цього недорадника якась дівчинка спочатку намалювала з головою, а потім стерла ту голову гумкою і забула. тепер недорадник носить лицарський шолом і приміряє чужі голови. усі його бояться, і навіть сам король — теж, адже перший недорадник хоче забрати у нього корону. рятує недороля лише те, що в цього недорадника немає голови).
5. у будиночку недочеревика (аля вибралася із замку й кинулася до будинку недочереви-ка. а там — ні вікон, ні дверей. а поряд — купа недороблених речей. дівчинка в розпачі провела рукою по стіні — і з'явилися дверцята. у невеличкій кімнаті лежала величезна книга, в якій була інструкція до зачарування та розчарування. треба було стати перед годинником, доробити, що недороблено й проказати закляття:
і до-роби!
і до-пиши!
і роз-почни!
і не-лиши!
і до-їдай!
і до-пивай!
і з недоладії тікай!
6. дівчинка у в’язниці (аля зрозуміла, що треба найперше полагодити годинник. це міг зробити лише годинникар недождень. але в замку дівчинка випадково потрапила до рук першого недорадника. він посадив алю у в'язницю й сказав, що її голова, напевне, йому підійде. вартував дівчинку гвардієць недоборода, на голові якого замість шолома була стара каструля, а за спиною була дивна залізяка, загострена з одного кінця. недоборода визволив алю, бо не міг допустити, щоб у в'язниці сиділи діти).
7. недождень лагодить годинник дівчинка помчала до тронної зали сховати шолом недорадника, щоб той не перешкодив годинникарю. але в майстра не було однієї стрілки. аля згадала, що бачила її в недобороди замість списа. побігли в підземелля, а там недорадник стрибає замкнений вартовим у клітці. недоборода з радістю віддав стрілку годинникареві, і той поліз на вежу лагодити механізм. аля йому . раптом вони побачили юрбу недоладян, які з недоладьком на чолі йшли виручати алю).
8. дівчинка прощається із жителями недоладії (дівчинка збігла вниз, дістала з кишені вуглинку й домалювала недоладькові вухо, поправила ніс, очі. потім почала домальовувати іншим усе, що їм не вистачало, та й самі недоладяни стали одне одному.
за п'ятнадцять хвилин до дванадцятої аля покликала всіх, хто хотів перенестися із зачарованої країни. але виявилося, що недоладяни не хочуть покидати своєї батьківщини. вони будуть жити спокійно й доробляти всі недороблені справи).
9. аля вдома (аля зі сльозами на очах попрощалася з друзями, доплела свою кіску й промовила чарівні слова. і опинилася у своїй кімнаті. одразу ж домалювала чоловічкові голову, але обличчя, все одно, вийшло злим).
• Быстрое написание комедии (лишь 2 месяца) обуславливается тем, что Гоголь обратился к Пушкину за идеей. Он же в свою очередь рассказал ему историю о мнимом ревизоре, о забавной ошибке, которая повлекла за собой самые неожиданные последствия. На основе этой истории Гоголь написал свою комедию «Ревизор».
• После ровно сотни лет со дня рождения Гоголя, В. И Немирович-Данченко выразил своё изумление (и исследователей) оригинальностью и новизной этого произведения.
• Само произведение поражает своим концом и развязкой, которая начинается с фразы «Я пригласил вас, господа, с тем, чтобы сообщить вам пренеприятное известие: к нам едет ревизор».
• в своём произведении Гоголь высмеивает людей, которые несправедливы в делах, где нужна наибольшая степень справедливости. В комедии делается упор на характеры персонажей.
• Хлестаков — самый сложный персонаж. Этот персонаж сам заставил поверить себя в то, что он государственный чин, и лишь и середине четвертого действия он начинает задумываться, что он не тот, за кого его приняли. Он врёт чистосердечно, потому что не понимает, что он врёт. него что на уме, то и на языке.