басня по пословице "любишь кататься,люби и саночки возить".
Как то раз гуляли волк лиса и медведь. Лиса была очень ленивой,и волк с медведем делали все за лису. Но потом им надоело и они занялись своими делами. Лиса сказала:
-почему это вы мне не
-Ты сама должна учится делать с мои дела сама!-сказал волк
-Волк прав.-сказал медведь в ответ лисе.
-Это еще как! Разве можно девушке работать!?
-Лиса,а ты знаешь что есть пословица про тебя!-сказал медведь
-какая еще пословица!?
-а вот такая. Любишь кататься люби и саночки возить!
-Медведь прав!-сказал волк
лиса задумалась и сказала
-Вы правы вам большое!
Как то рано по утру, сорока на хвосте,
Весть тревожную в лес всем принесла,
То что раньше были, это всё не то,
Нежданно медведя самого к нам занесло!
Комиссия приедет, во главе с самим,
Что нам делать? Как нам быть?
По-прежнему жить уже не можем,
Приготовится как надо и не выть!
В миг генеральную уборку сотворили,
Всё на свалку, и шишки и листву,
Вместе с норами, овраги закопали,
На деревьях нету места ни дятлу ни дуплу.
Любо дорого смотреть, как гладь воды поляны,
Деревья словно в парке, выстроились в ряд,
Ни листочка ни ветОчки, убрали все изъяны,
Самый главный с комиссией был рад!
Похвалил, слова красивые произносил,
Заботливо спросил: Может чем
Самый храбрый заяц, осмелел и попросил,
С неба каплет, терпеть дожди, уже нету мочи!
Чтож разгоним тучи, обещаю!
И вообще я всё могу, для вас исполнить,
Любой трудности проблемы я решаю,
Не простую жизнь, радостью наполнить.
За рождения сверхпланового зайчонка,
Есть для зайчих заботливых, сюрприз,
Повысим количество призовой морковки,
Будет зайчиха-героиня, вот это приз!
С тем и уехал во свояси,
Вывод прост, мораль проста,
Напрасно много не проси,
Можешь остаться без хвоста!
Артюра Рембо. Естетичні погляди письменника — реферат
Життєвий і творчий шлях Артюра Рембо. Естетичні погляди письменника
Реферат
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
"Як гордо голову здійняла знов Людина!
І Бога променем своїм краса первинна
На плотськім олтарі в тремкий повергла стан.
Щаслива від добра, поблідла від страждань.
Людина хоче все пройти й пізнати!.."
А.Рембо
Серед визначних поетів французького символізму чи не наитрагічнішою є постать Артюра Рембо. На мить увірвався він у літературу (почав писати те в школі, та назавжди полишив поезію вже в 20-річному віці), але його творчість, гарячкова і відчайдушна, трагічна і енергійна, схвилювала сучасників і нащадків. "Ангелом і демоном" назвав письменника Поль Верлен, захоплюючись "стрімким польотом його поетичної фантазії, що ширяла в різних, подекуди суперечливих, сферах людського духу". Сам Рембо вважав себе бунтівником, котрий спромігся піднятися над своєю епохою і зазирнути "в небачені глибини особистого світу, з яким ніколи не може бути згоди, як і з людством".
Життєвий і творчий шлях поета. Жан Нікола Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 року в провінційному містечку'Шарлевіль, в Арденнах, на північному сході Франції, у буржуазній сім'ї. Мати прищеплювала дітям доброчинність, любов до бога, а батько вчив їх поміркованості та ощадливості. Змалку Артюр подарував батькам неабиякі надії: був богобоязливим, слухняним, блискуче вчився. Здібності Рембо всіх вражали. Учитель Жорж Ізамбар підтримував перші спроби юного поета. З шести-семи років Артюр почав писати прозою, а потім віршами. У п'ятнадцять років написав вірш "Сенсація", опублікований без відома автора в одному з паризьких журналів на початку 1869 р. Цього ж року надрукував кілька віршів латинською мовою. У цей час Рембо багато читає, захоплюється творами Рабле і Гюго, а також поезією "парнасців". Віршами "Офелія", "Бал повішених", "Зло", "Сплячий у долині" поет заявив про себе як символіст. В.Гюго, високо оцінивши його талант, назвав Рембо "дитям Шекспіра".