У поемі Тараса Григоровича Шевченка «Кавказ» розповідається про боротьбу народів Кавказу за незалежність від Російської Імперії. Український письменник був натхненний кавказькими людьми, які боролися за свою самостійність, і тому відгукувався про них в цілому сприятливо. Російська Імперія представлялася Шевченку державою, яка намагається нав’язати свою імперську політику волелюбним народам Кавказу. Автор звинувачує царський режим в тому, що він намагався отримати владу над тією територією, на яку він не має права. При цьому Кавказ зображений у ролі Прометея, а Росія в образі орла, який хоче здолати і заклювати Прометея.
Розмірковуючи про актуальність цієї поеми сьогодні, варто зауважити, що сучасний історичний регіон Кавказ сьогодні є розділеним. Його південна частина відійшла до незалежним і суверенним державам Вірменії, Азербайджану та Грузії. Регіони Північної частини Кавказу сьогодні перебувають у складі Російської Федерації.
Я думаю, що поема Тараса Григоровича Шевченка сьогодні вже повністю втратила свою актуальність. По-перше, південна частина Кавказу домоглася свого місцевого управління – після розвалу СРСР було сформовано три повністю національних держави – Грузія, Вірменія і Азербайджан. З цих країн єдиний конфлікт виник з Росією лише у Грузії, але виник він виключно з вини тодішнього грузинського керівництва. У всьому іншому ніяких конфліктів між Росією та країнами Південного Кавказу немає.
Що ж до регіонів Північного Кавказу, які входять до складу російської держави, то не так давно за історичними мірками, близько двадцяти років тому, на території одного з регіонів, Ічкерії, виник збройний конфлікт між місцевими повстанцями і центральним урядом. Проте, через деякий час конфлікт був вирішений, а Росія зберегла свою територіальну цілісність. Сьогодні деякі радикальні і екстремістські угруповання на території Кавказу все ще намагаються протистояти центральному уряду, але, тим не менш, центральна влада з цими проблемами добре справляється.
У своїй поемі Тарас Шевченко захоплено висловлювався про воїнів, які воювали за свою ідею. У той же час, я думаю, що те, про що писав український письменник – справа історії. Сьогодні ж у світі існує певний міжнародний порядок, згідно з яким необхідно дотримуватися територіальної цілісності всіх країн. Це стосується як країн Південного Кавказу, так і Російської Федерації, до складу якої входять регіону Північного Кавказу. З цієї причини я вважаю, що поема «Кавказ» свою актуальність повністю втратила.
Характер Тараса-это характер героя,рождённый временем.В мирное время патриотизм отходит на второй план,но в минуту опасности весь народ объединяется и встаёт на защиту Отечества,чести народа и свободы веры.Борьба запорожских казаков против захватчиков,
национальное единство,подвиги людей и трагедии борьбы,всё это легло в основу повествования Гоголя."Поэмой о любви к родине" назвал повесть Николая Гоголя В. Белинский. В центре произведения -Тарас Бульба,истинный патриот своей Родины.Для него любовь к Родине-это его жизнь,то,чем он дышит и о чём мыслит.Его жизнь-это борьба за свой народ,за свободу и правду.Тарас показал себя настоящим лидером,он сердце казачьего войска,моральный лидер и герой,ведущий за собой народ.
Все стремления Тараса направлены на улучшение жизни казачества,свобода своего народа-это то,ради чего живёт Бульба. Товарищи Тараса считают его атаманом,он завоёвывает уважение казаков своей жаждой свободы,любовью к Родине.Тарас мудрый и справедливый казак,он живёт по законам Сечи,становясь символом свободы для товарищей.Идейный лидер,моральный вдохновитель,
истинный товарищ,не на словах,а на деле,который погибает за правое дело,защищая свободу своей Родины.Речи Тараса поднимают боевой дух казаков,он воодушевляет их на подвиги,они не бояться умереть за правое дело.
Казнь Тараса-финал повести,он умирает как мученик,поляки сами не понимая,сделали его святым.Тарас-символ свободы своего народа,символ борьбы за независимом,символ героизма и любви к своей Родины.Тарас не боится смерти,ему важнее знать,что его товарищи сумели и продолжат его дело.Огонь убивает лишь тело Тараса,его образ навсегда остаётся в душе народа,его враги тоже сломлены величием казнённого. Тарас умирает счастливым,он спокоен за свою Родину,его последователи продолжат борьбу.В последних словах Тараса проявляется вся сила любви к Родине:"Придет время, будет время, узнаете вы, что такое православная русская вера!" Прощаясь с Родиной,товарищами Тарас не сломлен,наоборот он призывает свой народ к борьбе,он верит в силу казачества и их светлое ,свободное будущее.Автору дорог образ борца за свободу своей Родины,об этом говорят слова Гоголя:"Да разве найдутся на свете такие огни, муки и такая сила, которая бы пересилила русскую силу!" Сила,мощь,широта казацкой души,вера в Отечество и верность своему народу-это привлекает в образе Тараса Бульбы любого читателя,во все времена.