"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для
дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися. Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь,
міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес
вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем
бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга
тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина,
Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!
