Всем привет меня зовут Витя. Я люблю ходить в лес и собирать ягоды а мои сёстры Катя и Оля любят поспать в свободное время . Мои родители Саша и Кристина работают до поздно так что мы с сёстрами обычно дома одни . Однажды когда я закончил делать уроки я задумался пойти в лес и собрать ягоды и за одно посмотреть на красоту леса , Катя решила погулять а Оля ещё не закончила уроки делать так вот я оделась взял корзину и пошла в лес и там долго не мог найти Ягоды нашла какие то кусты с ягодами но там было придуперждение ну табличка весела что они ядовитые. Я искал , искал и искал и наконец - то нашёл но когда я хотела взять одну и положит в корзину я услышал как кто - то зади сказала Витя я испугался и обернулась но там никого не было и опять крик услышал "Витя , Витя " Я не на шутку испугался и закричал и убежал , бежал , бежал но потом споткнулась и упал ногой об камень попал и я не мог дальше бежать и меня догнал. эти седовищи которые кричали я уже мысленно попрощался с близкими и закрыл глаза по лицу текли слёзы но внезапно эти чудовищ оказались моими сёстрами .
Объяснение:
Найчутлинішими «лакмусовими папірцями» майбутніх суспільних змін виявилися письменники. На межі XIX-XX ст. стара Європа зі страхом очікувала приходу «нових гунів», азіатів, які принесуть смерть класичній цивілізації. Викликом на це став твір «Скіфи» О. Блока. Реакцію на фобії «кінця XIX ст.», пов'язані з передчуттям настання «царства хама», приходу до влади напівосвічених, цинічно-войовничих «нових господарів життя», утілено в повісті М. Булгакова «Собаче серце».Експериментальним шляхом із пса Шарика професор Преображенський створив «нову людину» - Шарикова, однак справжньою людиною пес так і не став: «хто був нічим, той став ніким»...
Детальніше про те, як усі ці непрості події зображені в тогочасних літературних шедеврах, ви зможете прочитати у відповідних розділах підручника.
Події Першої світової війни вплинули на долі багатьох письменників. На її фронтах зі зброєю в руках воювали А. Барбюс і М. Гумільов, Е. Хемінгуей і Є. Маланюк, Е. М. Ремарк... Війна позначилася на їхньому світосприйнятті, стала однією з провідних тем творчості. Німецький письменник Т. Манн так писав про Першу світову війну: «Це історична віха, яка відзначила кінець одного світу і початок чогось абсолютно нового». Цим «абсолютно новим» і було XX ст. століття кризи і зламу, яке багато в чому змінило ментальність людства, зокрема мистецькі й літературні пріоритети та вподобання.
Ще не загоїлися рани Першої світової війни, як на горизонті виник привид наступної. Здавалося, що страшнішого лиха, ніж Перша світова війна, і бути не може. Однак навіть її страхіття поблякли від жахів і наслідків Другої світової війни. З 1 вересня 1939 р. по 9 травня 1945 р. лилася кров, фиміли вибухи, гинули люди... Воно й не дивно, адже багато країн континенту (гітлерівська Німеччина, сталінський СРСР, Італія Муссоліні, Іспанія Франко) пішли шляхом тоталітаризму з його основоположним гаслом: «Є дві точки зору: наша і неправильна!»
