Дного разу звичайнісінький хлопчина, навколо якого все було похмурим і буденним, захворів. Проте «хвороба» — геть не звичайнісінька, і якщо чесно, навіть дуже захоплююча. Не треба викликати лікаря, не треба пити ліків і лежати в ліжку, а краще віддатися їй сповна, адже ця хвороба — пригодоманія! Перший симптом — поява чудернацьких предметів, часових та просторових переходів на рідній і давно знайомій вулиці. Другий симптом — коли найрідніші люди, мама з татом і бабуся, виявляються супергероями, які мають родинні таємниці, передані їм із давніх часів. І третій симптом — це така блискавична швидкість подій, що зупинити чи перервати їх неможливо. Та й не треба, адже перш ніж рятувати світ від прибульців-синьомордів, потрібно ретельно попрацювати над собою — пройти випробування, позбутися страхів, стати сміливим і приготуватися до карколомних пригод.
Динамічні й захоплюючі повісті відомої письменниці Лесі Ворониної принесуть пригодоманію в кожну українську родину — і тоді буденність відступить, а див значно побільшає.
Алтай – волшебный, сказочный край. Впервые попав сюда, даже самый чёрствый человек не сможет остаться равнодушным к красотам природы. Каждый здесь найдет то, что придется ему по душе. Снежные пики, устремляющиеся в облака или бескрайние равнины, звонкие ручейки и реки или грохочущие водопады. Но вся эта красота очень хрупка. Все может в один миг рассыпаться на миллионы осколков, если мы не сохраним, если мы не сбережем, если мы не научимся жить в гармонии с собой, ведь именно из-за не согласия с самим собой человек поступает не верно: губит природу и себя. Но как достичь гармонии? Прежде всего, нужно обратиться к своему сердцу. И оно подскажет, что здесь нужна любовь. Любовь, которая мир. Любовь к природе, к Родине, к нашему дому - маленькой планете Земля, которая нас приютила и к людям, которые тебя окружают. Но в наше время ни в школе, ни дома не учат любить окружающий мир таким, какой он есть. И пока мы этому ни научимся, мы не сможем сохранить и природу, потому что здесь нужны усилия всех людей, объединенных любовью к своему дому.
Старая королева была - .
Слава богу, что они существовали!