На уроці укр. літ. ми читали багато творів. всі твори по-своєму цікаві. але більше всього мені сподобався твір марини павленко " русалонька із 7 – в, або прокляття роду кулаківських" та його головна героїня.повість м. павленко ""-це дуже гарний і чудовий твір про дитячу фантазію й дружбу.софійка. марина павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей. головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про русалоньку, яка вірно любила свого принца та врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила однокласника вадима кулаківського як прекрасного принца. софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. щоб позбавити рід кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей . софійка гадала ,що своїм втручанням вона змінить відношення вадима до себе і він закохається в неї,але цього так і не сталося.софійка чуйна дівчинка, яка готова прийти тобі на в скрутну хвилину і пітримати тебе коли це необхідно. я дуже рада ,що саме в кінці розповіді сашко запропонував софійці стати його русалонькою. адже сашко щирий ,добрий хлопець якому дуже подобається софійка. (в кінці можеш більш розгорнуто написати.наприклад що уславлює цей твір --цей твір уславлює доброту та працелюбство семикласниці, її активні життєві позиції, та засудження зла та несправедливості.)
Лирическая миниатюра «Русский язык» – размышление писателя об особенностях русского языка и его связи с простым народом. В этом лирическом этюде И.С. Тургенев размышляет о сущности русского языка, о необходимостиродного языка особенно «во дни сомнений, во дни тягостных раздумий о судьбах… родины».Русское слово является поддержкой и опорой автору, находящемуся вдали от родины, ведь во время написания лирических миниатюр И.С. Тургенев жил за границей. Писатель характеризует русский язык с следующих эпитетов: «великий, могучий, правдивый и свободный».Размышляя о тяжелой судьбе своего народа, И.С. Тургенев пишет: «…как не впасть в отчаяние при виде всего, что совершается дома». Но финал стихотворения в прозе не трагичен, писатель верит в душевную силу, нравственную мощь, духовную стойкость своего народа: «Но нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу!» Судьба народа напрямую связана с развитием русского языка, который поражает своей глубиной и красотой. Таким образом, лирическая миниатюра Тургенева вмещает огромное содержание: размышления писателя об особенностях родного языка и его связи с простым народом.
