М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Adik20061
Adik20061
05.07.2021 16:09 •  Литература

Эссе на тему цветы любимому писателю второй половины 20 века( шолохов)​

👇
Ответ:
Мадока2000
Мадока2000
05.07.2021

ответ:

каждый писатель интересен чем-то своим.  вряд ли среди деятелей есть люди небольшого ума или откровенно аморальные личности.  чаще всего писатель желает поделиться полезной информацией, чем-то интересным для своих читателей, чтобы сделать их умнее и эрудированнее.  конечно, михаил шолохов   не является исключением..  впрочем, этот автор не просто хочет поделиться информацией и научить чему-то своих читателей, он действительно делает это так, что читатель чувствует, что данная оказывает на него огромное влияние.  к этому времени я успел прочитать самые известные и произведения автора «поднятая целина» и «тихий дон».

важно отметить, что в своих произведениях михаил шолохов описывал чрезвычайно важный период нашей — годы коллективизации в советском союзе.  стоит отметить, что ему удалось описать эти времена просто замечательно.  во-первых, стоит сказать, что он показал главные особенности того времени — настроения людей, их отношения между собой, отношение к своей стране.  михаил шолохов прекрасно понимал особенности и главные детали того времени.  я думаю, что при описании он даже чувствовал то же, что и люди, которые в те времена жили.  конечно, некоторые критики отмечают, что с точки зрения далеко не все передано правильно, но я почему-то уверен, что шолохов написал все так, как нужно.

кроме достоверности стоит отметить и то, что автор сумел научить читателя нравственным и правильным поступкам.  в своих произведениях он описывал огромное количество различных жизненных ситуаций.  конечно, далеко не все из этих ситуаций были простыми для тех, кто в них оказывался.  но автор сумел провести границу между положительными и отрицательными героями.  читатель без особого труда может понять мотивы правильных, нравственных поступков и негативное влияние аморального поведения.  михаил шолохов описывал это все так, что и у самого читателя, например, у меня возникло желание совершать правильные, совестливые поступки, чтобы потом не мучиться угрызениями совести.  автору удалось внедрить в свои произведения воспитательную функцию.

важно отметить, что, несмотря на то, что прочитанные мной романы михаила шолохова имеют множество страниц и в целом большие, чтение идет быстро и практически без сложностей.  думается, что это может служить хорошим знаком для тех людей, которые переживают за это и боятся начинать читать романы шолохова из-за их большого размера.

4,5(87 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
homka16072006
homka16072006
05.07.2021
Розмірковуючи про свої твори, шолом-алейхем писав, що сприймає слово "роман" і як художній твір, і як історію кохання. у "пісні над піснями", як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. роман шолом-алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. кожна глава схожа на строфу ліричного вірша. "юнацький роман" шолом-алейхема ліричний, сповнений світлого суму, посмішки, чарівності. перед нами — початок юного життя, коли найчарівніші мрії можуть здійснитися — і вже здійснюються у коханні шимека і бузі. але закони світу не збігаються із внутрішніми законами людини, і мрійник шимек виявляється надто слабким, щоб протистояти їм. батько шимека вважає, що син його зрадив заповіти давнини, але сам юнак розуміє, що трагедія його життя полягає у тому, що він не зміг втримати кохання, котре ще тільки зароджувалося, не звільнив свою царівну. твір шолом-алейхема має підзаголовок "юнацький роман", адже тема юнацтва, втілена у цьому романі, хвилювала письменника протягом усього його творчого шляху. у "пісні над піснями" шолом-алейхем простежує долю своїх головних героїв від їхніх дитячих чарівних ігор і казок, коли почуття кохання лише зароджується, до дорослого життя, прощання з дитинством. у фіналі шолом-алейхем називає свій твір "істинним, скорботним романом": кохання-чарівність — то лише останній сонячний промінь дитинства, порівняно з яким усе життя — призахідні сутінки. отже, твір шолом-алейхема — це роман про роман: ліричний роман про трагічний роман, про нездійсненне кохання. у дитинстві шимек і бузя були господарями свого світу: "наш дім — палац. я — принц. бузя — це наше небо, наш вітерець, наші пташки — усе наше, наше, наше! ". вони були з'єднані у ньому, як закохані соломон та суламіт у біблійній "пісні над піснями". але бузя уже в дитинстві зіткнулася із жорстокістю світу: батько її утонув, а мати покинула її. шимек відчуває ворожість світу, коли дитинство уже в минулому, а кохання втрачене: "наш двір уже не виноградник царя соломона, що в "пісні над піснями". колоди і вже не кедри і гора, що за синагогою, вже не гора куди подівся мій юний, свіжий, ясний і світлий світ, мій світ із "пісні над піснями"? ". навколишній світ втратив своє метафоричне, символічне звучання. оповідь ведеться від першої особи, і завдяки особливостям оповіді — зверненням до читача і повторам — читач стає слухачем, майже співбесідником автора. оповідач час від часу повертає нас до початку роману, який був для нього початком, джерелом і прекрасної мрії, і невтоленної печалі,— адже "початок, найпечальніший початок, кращий за найрадісніший кінець". символіка і поетична мова роблять роман схожим на ліричний вірш: серед казкових володінь шимека "великий луг, який тягнеться безкінечно, зеленим килимом укритий, жовтими ромашками вкритий, червоними квіточками уквітчаний". роман пройнятий не лише символікою біблійної "пісні над піснями", але й фольклорними, авторськими символами: це образи казок із "тисячі й однієї ночі", які шимек розповідає бузі (історії про царівну, країну карликів, політ над хмарами), вогники святкових свічок і пасхальні молитви, символи західного сонця, чарівної гірки. образ сонця, як і біблійний образ суламіти, пов'язаний із героїнею роману: "хмаринка майнула по її прекрасному личку. і мені здається, ніби сонце раптово перестала плакати, і вже ожило. сонце сяяло, як і раніше". образ бузі, як сонце, освітлює життя ліричного героя, шимека, але дівчина, ніби сонце, йде за горизонти: в останній частині роману шимек залишається сам і може лише згадувати про свою ніжну суламіт. мрія про ідеальне кохання залишається нереалізованою, але у фіналі оповідач знову повертається до початку свого роману і свого життя — адже "початок, найпечальніше начало, краще за найрадісніший кінець". які радощі і печалі не принесе подальша доля герою роману, його чарівна дитяча казка залишиться в його пам'яті. ліричний роман шолом-алейхема — один із найпоєтичніших творів єврейської літератури. "пісня над піснями" написана прозою, але мова й образи уподібнюють твір до прекрасної пісні про кохання.
4,5(12 оценок)
Ответ:
nikaa5522
nikaa5522
05.07.2021
«Медной горы хозяйка» не похожа на обычные русские сказки, потому что это – сказ. В отличии от сказки, сказ повествуется от третьего лица – рассказчика, в нем очень много живой устной речи, все происходящее основано на реальных события, дополненных фантазией и чудесами. Даже начинается сказ не обычными для сказки словами: «Жили-были… » или «В некотором царстве, в некотором государстве…» , а «Пошли раз двое наших заводских…» . Когда начинаешь читать сказ, кажется, что это обычная история про тяжелый труд рабочих на уральских рудниках, ведь все события происходят в царской России до отмены крепостного права, когда людям, для того, что бы получить свободу, необходимо было купить у барина вольную. 

Главный герой – Степан, был крепостным на Красногорском руднике в Гумешках. Жизнь его изменилась после того, как он встретил Хозяйку Медной горы - малахитницу. Она была хранительницей драгоценных камней, которые добывали рабочие рудника в шахтах, поэтому и называли ее – Хозяйка Медной горы. При встрече Хозяйка устроила Степану испытание, попросив сказать крепостного работника приказчику такие слова: «Хозяйка, мол, Медной горы заказывала тебе, душному козлу, чтобы ты с Красногорского рудника убирался. Ежели еще будешь эту мою железную шапку ломать, так я тебе всю медь в Гумешках туда спущу, что никак ее не добыть» . Степан не испугался и передал слова Хозяйки приказчику, за что тот посадил его в самую сырую и бедную шахту, а Хозяйка-малахитница и пообещала выйти за Степана замуж. Хозяйка не обиделась, когда Степан, несмотря на ее богатство, отказался жениться на ней, потому что у него была невеста Настенька, а подарила ему драгоценную малахитовую шкатулку и найти такие огромные малахитовые глыбы, что Степан и Настенька получили вольную. Я думаю, что она поступила так, потому что Степан оказался человеком честным, порядочным, смелым и нежадным. Но у этой истории не совсем счастливый конец. Степан стал болеть, потому что работа на рудниках отнимает здоровье. И однажды осенью он ушел на охоту и не вернулся. Нашли его мертвым у камня на Красногорском руднике, над ним плакала ящерка, в которую могла превращаться Хозяйка, а в руке у Степана были зажаты изумруды, которые она ему в молодости подарила на память. Мне кажется, что Степан всю жизнь не мог забыть встречу с малахитницей. 

Мне очень понравилась эта история про смелого, честного Степана, который всегда держал свое слово и ничего не боялся, про то, что жадность всегда наказывается, а щедрость награждается. Еще мне понравилась в сказе необычная речь героев, народные слова и выражения. Я бы посоветовал всем ребятам прочитать произведение Бажова П. П. «Медной горы хозяйка» , потому что оно учит людей быть порядочными.
4,8(43 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ