М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
steelersumyp06wkp
steelersumyp06wkp
24.02.2023 14:02 •  Литература

Мини на тему,, лермонтов ,,мцыри''

👇
Ответ:
petyasmolin
petyasmolin
24.02.2023
Лермонтов: Мцыри Картина развалин монастыря в Грузии. Русский генерал везет с собой пленного ребенка лет шести из гор к Тифлису. Тот в пути занемог, он знаком пищу отвергал и тихо, гордо умирал. Один из монахов оставляет мальчика у себя. Тот вначале живет в стороне от всех, бродил безмолвен, одинок, смотрел, вздыхая, на восток. Его окрестили, скоро он должен принять монашеский обет. Но однажды осенней ночью юноша исчезает. Три дня его ищут, потом в степи без чувств нашли. Мцыри слаб, худ и бледен, как будто долгий труд, болезнь иль голод испытал. И близок стал его конец, тогда пришел к нему чернец. Мцыри исповедуется: Я мало жил и жил в плену. Таких две жизни за одну я променял бы, если б мог. Его душа звала в тот чудный мир тревог и битв, где в тучах прячутся скалы, где люди вольны, как орлы. Мцыри не просит о прощении, говорит, что смерть его не страшит, спрашивает, зачем старик его от смерти еще в детстве. ..я видел у других Отчизну, дом, друзей, родных, А у себя не находил Не только милых душ могил! Тогда, пустых не тратя слез, В душе я клятву произнес: Хотя на миг когда-нибудь Мою пылающую грудь Прижать с тоской к груди другой, Хоть незнакомой, но родной. Увы! Теперь мечтанья те Погибли в полной красоте, И я как жил в земле чужой, Умру рабом и сиротой. Затем добавляет, обращаясь к старику: Пускай теперь прекрасный свет Тебе постыл: ты слаб и сед, И от желаний ты отвык. Что за нужда? Ты жил, старик! Тебе есть в мире что забыть, Ты жил, я также мог бы жить! Мцыри рассказывает, что он видел на воле пышные поля, зеленые холмы, темные скалы, а вдали, сквозь туман, покрытые снегом горы своей далекой отчизны. Мцыри говорит, что убежал из монастыря ночью в грозу. В то время как распростертые на земле монахи молят бога защитить их от опасности, бурное сердце Мцыри живет в дружбе с грозой. Как сон, проносятся перед ним воспоминания о родных горах, встает... 
4,4(16 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
JackMix
JackMix
24.02.2023
"пригоди олівера твіста" ч. діккенса — це роман про тяжкі життєві випробування дитини. герой роману народився в робітному будинку, а факт цей не обіцяв йому нічого, крім знегод у житті. зображення робітного будинку, де народився олівер, було дуже злободенною темою в літературі ії 30—40-х років xix ст. за законодавством 1834 року в робітних будинках ії встановлювався такий режим, який перетворював їх у в'язниці: бідняка насильно розлучали з родиною та поступово доводили до повного отупіння. не випадково робітники почали називати робітні будинки "бастиліями для бідних", нерідко ві перевагу голодній смерті ув'язненню в робітному будинку. із перших сторінок роману діккенс підкреслює, що в долі олівера немає нічого незвичайного, такі речі трапляються щодня і скрізь. "стара історія! " — вимовляє лікар, поглянувши на стоптані черевики вмираючої матері олівера, на її руку, на якій не було обручки. письменник починає із зображення "щастя" свого героя: якщо б з'явився на світ олівер не в робітному будинку, а опинився у турботливих руках ніжних доглядальниць, він просто не вижив би, тоді як відданий природі та самому собі хлопець все ж видерся з кігтів смерті. новонароджений олівер стає, наче річ, занумерованим та приєднаним до більшості таких, як і він. діккенс малює виснажених, змарнілих, вічно голодних дітей, які позбавлені всіх радощів свого віку, багато з яких вмирають у дитинстві. будь-яка спроба, на думку вихователей, "протесту" жорстоко карається. так, "непокірного" олівера, якого вони вважають кандидатом у шибеники, за те, що він насмілився попросити добавки рідкої кашиці, пі окремому ув'язненню та нещадно шмагають, а після цього намагаються віддати його спочатку сажотрусові, а потім трунареві, хоча їм добре відомо, наприклад, що сажотрус забив до смерті кількох хлопчиків. у другій частині роману показані лихі пригоди молодого героя, який тікає від свого хазяїна до лондона та потрапляє в лапи зграї злодіїв. і скупник краденого фей-гін, і жорстокий грабіжник сайкс, і зловісний "джентльмен" монкс (особиста зацікавленість якого в долі олівера розкривається пізніше) даремно намагаються змусити хлопця красти. олівер виявляє твердість і відмовляється брати участь у злочинному промислі. щасливий збіг обставин дозволяє йому піти від грабіжників і знайти притулок у старого добряги браунлоу (який, як з'ясувалося потім, був другом батька хлопця), а далі — у рози мейлі. нарешті, він знов потрапляє до містера браунлоу, який стає його названим батьком. добрий містер браунлоу виявляється першим, хто ів "кандидата у шибеники", хто по-людськи поставився до нещасної дитини. і таке ставлення було віддячене самовідданою любов'ю нещасного хлопця-сироти до свого рятівника, діккенс показує торжество доброти та любові над законами суспільства, де панує влада грошей. діккенс трохи ідеалізує свого героя. олівер твіст — жертва потворних соціальних умов життя, але разом з тим він, як і будь-який герой просвітницького роману, природжено добрий і ніякі лихі зовнішні впливи не чіпляються до нього. як легко змивається з обличчя бруд, так безболісно вдається зберегти оліверу в чистоті душу. зображуючи на останніх сторінках роману щасливе, хоча і з налітом деякого смутку життя олівера, який, нарешті, знайшов свій дім та люблячу родину, діккенс надає їй трохи романтичного забарвлення. але це романтизм бажаного, в ньому втілюється гаряче прагнення письменника до торжества справедливості. соціальний роман ч. діккенса "пригоди олівера твіста" дістав високу оцінку в. г. бєлінського, який писав на початку 40-х років xix століття, що це "один із кращих творів" видатного ійського романіста.
4,4(64 оценок)
Ответ:

 Девятнадцатый век щедро одарил человечество бесценными духовными сокровищами. Среди замечательных писателей и поэтов этого поистине золотого века достойное место принадлежит А. А. Фету и Ф. И. Тютчеву. 
    Тютчев написал свое первое стихотворение в одиннадцать лет. За годы своей долгой литературной жизни он стал крупнейшим представителем русской философской лирики. Все пережитое и передуманное им нашло воплощение в его стихах. 
    Фет родился поэтом. Замечательная художественная одаренность составляла суть его сути, душу его души. Уже с детства он был “жаден до стихов”, испытывал ни с чем не сравнимое наслаждение, читая Пушкина. 
    Поэзия Фета и Тютчева — это выражение богатой внутренней жизни авторов, результат неутомимой работы мысли, вся палитра чувств, их волновавших. 
    Вечные темы: природа, любовь и красота - основные темы произведений Фета и Тютчева. Наиболее ярко в лирике Тютчева изображена природа. Для каждого времени года он нашел такие краски, такие рифмы и сравнения.

4,7(23 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ