З чого сміється Мольєр у комедії "міщанин-шляхтич"?
Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) - драматург, поет, актор
- створив чудові п'єси, шо дотепер не сходять зі сцен
багатьох театрів світу: "Тартюф", "Дон Жуан",
"Мізантроп". І однією з найкращих, найяскравіших його
комедій є "Міщанин-шляхтич", де автор намалював
сатиричний образ буржуа.
Перед нами міщанин Журден - головний герой п'єси,
що намагається з мішанина раптом перетворитися на
дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в
нього є головне - гроші. Є гроші, але немає елементарної
освіти, пристойних манер, і головне - немає розуму, він
безпросвітно дурний. На старості літ Журлен надумав
вивчати філософію (тут він робить велике "відкриття":
виявляється, він розмовляє прозою!), займатися
музикою, танцями, фехтуванням. Він усерйоз вважає, що,
здобувши деякі знання та маючи гроші, можна посісти
місце в колі знатних дворян. Він оточує себе слугами і
вчителями, що вимагають високу платню за роботу, але
не виконують і не думають виконувати її. Та й "шляхетні"
науки якось не укладаються в голові дурного міщанина.
Його дружина намагається звернутися до розсудливості
свого чоловіка і просить припинити незліченні витрати, але
той нічого й чути не бажає. Прагне навести на розум свого
пана і служниця Ніколь, і при цьому видно, наскільки
бідна неосвічена дівчина розумніша за свого хазяїна.
Журден такий дурний, що навіть комічну присвяту в
"мамамуші" сприймає всерйоз. Здавалося б, бажання
Журдена набратися розуму гідне поваги. Але який же
смішний він, коли хоче зробити це за кілька днів!
Мольєр глузує з безмежної тупості Журдена. І на
прикладі міщанина зайвий раз показує, наскільки
низькою та неотесаною може бути навіть багата людина,
яка вважає, що за гроші можна купити розум. Але
сміється великий драматург не з конкретної людини. Він
висміює прагнення наслідувати якісь зовнішні ознаки
вищого соціального стану, не змінюючись внутрішньо.
Головне не в титулі, не в костюмі, - стверджує Мольєр.
Честь і достоїнство, розум і освіченість не купуються.
Прометей сочинение
Греческая мифология, по моему мнению, является одной из самых богатых мифологий мира. Она дала мировой культуре столько сюжетов, мотивов, героев, сколько не дала, наверное, ни одна культура. На ее основе уже в течение веков пишут романы, поэмы, стихи, снимают фильмы и организовывают представления.
Прометей – это герой древнегреческой мифологии. Это один из героев, который заслуживает уважения и восхищения. Он пожертвовал своей жизнью и пошел наперекор богам ради того, чтобы просветить людей.
Имя "Прометей" означает дословно "Тот, кто идет вперед". Этот герой принес людям огонь. А что такое огонь для первобытного человека? Это – вся его жизнь. Первобытные люди жили в пещерах, боясь всего вокруг. Они со страхом ожидали следующей грозы, дождя и ветра, а боги лишь насмехались над ними с небес. Но Прометей, будучи одним из них – он был титаном, двоюродным братом Зевса, он не побоялся выступить защитником этих маленьких существ.
Существует также интересная легенда о создании людей. Согласно которой, Прометей слепил человеческое существо из глины и вдохнул в него дыхание. У него был брат – Эпиметей. На них обоих была возложена миссия разделить между людьми и богами возможности, но Эпиметей всю мощь потратил на богов, не оставив ничего для людей. Вот так и стали люди жить, как слепые котята в мире, это были первобытные люди.
Прометей похитил огонь у Зевса и принес его людям. Он научил людей пользоваться огнем, убедил их в том, что при правильном обращении огонь – это находка и значительно облегчит им жизнь. Разъяренный Зевс решил наказать Прометея за непослушание и приковал его к скале. Прометей был обречен на вечные муки: каждый раз к нему прилетала большая птица, которая клевала его тело, добираясь до внутренних органов. И эти мучения продолжались ежедневно. Эти муки продолжались очень долго, разные источники свидетельствуют о разной продолжительности. Есть версия о тридцати тысяч лет! Но Прометей мужественно выдерживал эту кару, не просил пощады и не унижался перед Зевсом. Освободил Прометея Геракл, который исполнял свои знаменитые подвиги.
Образ Прометея вдохновлял многих писателей в художников, в том числе и русских. Как мученика Прометея изображали Эсхил, Байрон, Шелли, Пушкин. У Тараса Шевченко есть поэма "Кавказ", где Прометей стал воплощение порабощенных народов.
Многие рассказывали о Прометее, а имели в виду народы, которые постоянно находятся под гнетом захватчиков и врагов, постоянно должны терпеть издевательства и угнетения. Но, как и Прометей, порабощенные народы не сдаются, а мужественно выдерживают испытания.
Итак, образ Прометея пришел к нам из древнегреческой культуры, и очень укоренился во все виды искусства, особенно в литературе. Там он находит глубокое символическое выражение, и воплощает черты мученика, и стойкости, мужества выносливости, а самое главное – непокорности. Прометей – это вымышленный герой, мифический, но его приключения, его жизнь являются очень хорошими, интересными и вдохновляющими.
Объяснение:
