Данные отрывки обьединяет вера в чудо.чувства спокойствия и защищенности.герои глядят на себя как бы со стороны и тем самым чувствует приближение из вне.совершенно вдруг, стало так ему хорошо: ручки и ножки вдруг закончили хворать и стало так тепло, так Он помыслил было, что это все его мама, но нет, не она; кто же это его позвал, он не видит, но кто-то нагнулся над ним и обнял его в мгле, тепло, как на печке;Мать, я дремлю, ах, как здесь дремать превосходно! Там не знают о грязищи и печальной ругани, о печальной, слепо-беспощадной борьбе эгоизмов; там не знают о пытках человека, поднимаемого со смехом на улице, избиваемого грубыми руками охранников.
Объяснение:
Как-то так)
В своїх очах вона несе кохання” вірш
В своїх очах вона несе Кохання,-
На кого гляне, ощасливить вмить;
Як десь іде, за нею всяк спішить,
Тріпоче серце від її вітання Він блідне, никне, множачи зітхання,
Спокутуючи гріх свій самохіть.
Гординя й гнів од неї геть біжить.
О донни, як їй скласти прославляння?
Хто чув її,- смиренність дум свята
Проймає в того серце добротливо.
Хто стрів її, той втішений сповна.
Коли ж іще й всміхається вона,
Марніє розум і мовчать уста.
Таке-бо це нове й прекрасне диво.
Переклад М. Бажана
Вірш, який за своєю формою є сонетом, увійшов до книги Данте «Нове життя», що вважається першою ліричною автобіографією, де поет фіксує не просто факти свого життя, а ніби веде літопис емоцій та почуттів.
Класична форма сонета, використана Данте в поезії, поділяється на два катрени та два терцети.
Для коханої Данте знаходить піднесені слова, що передають глибину його почуттів. Вона для нього символізує богиню кохання й водночас є богинею весни, оновлення та чистоти. Її святість для поета — це «смиренність дум», що проймає кожного, хто її бачить Беатріче, Беатріса, Беата — ім’я, що означає «блаженна», має виразне християнське значення й асоціюється з чистотою й піднесенням.
эпоха просвещения литературы
русская литература 1я половина 19 века