Животные были друзьями человека, начиная с самого его существования. Многим людям не свойственна преданность, которая присутствует у животных - домашний кот может оказаться намного преданней, чем самый близкий человек. Также меня всегда завораживают истории о том, как животные выручают людей в опасных ситуациях, например при природных катаклизмах, в этом их верности нет предела. Животное единственно существо в мире, которое будет хранить вам верность - не попросив в замен ничего, кроме ласки и любви к нему.
Объяснение:
Відповідь:
Так маленька Ассоль справді жила у двох світах: реальному і в світі своїх фантазій і мрій.
Що стосується реального світу: Ассоль проживала в невеличкому портовому містечку разом із батьком одинаком. Її батько заробляв на життя виготовлення фігурок та іграшок з дерева. Ассоль допомагала йому, відносячи фігурки до крамниці. Але одного разу дівчинка заблукала у лісі та зустріла загадкового чоловіка. З цього моменту в Ассоль з`являється її уявний світ.
Уявний світ: у лісі загадковий чоловік розповідає Ассоль, що у майбутньому на кораблі з пурпуровими вітрилами до неї прибуде принц, який стане коханням її життя. Дівчинка просто загорілася цією мрією. Коли вона повернулася додому, Ассоль розповіла все батьку, а він подумавши, що це просто ще одна вигадка доньки, погоджується з нею. Від цього віра Ассоль стала ще твердішою. Вона вирішила, що не дивлячись ні на, що зустріне свого принца.
Щож стосовно дитинства: дівчинка не мала матері, але батько дуже сильно її любив та опікував. Ассоль любила сидіти на його колінах, коли він працював. Можна сказати, що в їхніх стосунках була повна ідилія.
Але окрім батька в Ассоль не було ніякої підтримки. Вона навіть не мала друзів. А все через те, що всі в місті вважали її божевільною, бо дівчинка жила своєю мрією. Але чи можна так казати на людину з такою сильною вірою та силою волі. Але, як кажуть, у кожної людини своя думка.
Пояснення:
За горами, за лесами,
За широкими морями,
Не на небе -- на земле
Жил старик в одном селе.. .
присказки
Начинается рассказ
От Ивановых проказ,
И от сивка, и от бурка,
И от вещего коурка.
* *
Та-ра-рали, та-ра-ра!
Вышли кони со двора;
Вот крестьяне их поймали
Да покрепче привязали.
Сидит ворон на дубу,
Он играет во трубу;
Как во трубушку играет,
Православных потешает:
"Эй, послушай, люд честной!
Жили-были муж с женой;
Муж-то примется за шутки,
А жена за прибаутки,
И пойдет у них тут пир,
Что на весь крещеный мир! "
Это присказка ведется,
Сказка послее начнется.
Как у наших у ворот
Муха песенку поет:
"Что дадите мне за вестку?
Бьет свекровь свою невестку:
Посадила на шесток,
Привязала за шнурок,
Ручки к ножкам притянула,
Ножку правую разула:
"Не ходи ты по зарям!
Не кажися молодцам! "
Это присказка велася,
Вот и сказка началася.