Хайку (іноді хокку ) – це короткі вірші без рими, в яких використовується мова відчуттів для вираження емоцій і образів. Часто натхненням для хайку служать природні стихії, миті краси і гармонії або пережиті сильні емоції. Жанр поезії хайку був створений в Японії, а вже пізніше став використовуватися поетами у всьому світі, включаючи і Росію. Прочитавши цю статтю, ви зможете ближче познайомитися з хайку, а також дізнатися, як складати хайку самостійно.
Розуміння структури хайку
Ознайомтеся зі звуковою структурою хайку. Традиційне японське хайку складається з 17 «він», або звуків, розділених на три частини: 5 звуків, 7 звуків і 5 звуків. У українській мові «він» прирівнюється до стилю. З моменту своєї появи жанр хайку зазнав деяких змін, і сьогодні багато авторів хайку, ні японські, ні росіяни, не дотримуються структури з 17 складів.
Склади в українській мові можуть складатися з різної кількості літер, на відміну від японського, в якому майже всі склади однакової довжини. Тому хайку з 17 складів російською мовою може виявитися куди довше аналогічного японського, порушуючи, таким чином, концепцію глибоко опису образу кількома звуками. Як було сказано, форма 5-7-5 більше не вважається обов’язковою, однак у шкільній програмі це не зазначено, і більшість школярів вивчають хайку на основі консервативних стандартів.
Якщо, пишучи хайку, ви не можете визначитися з кількістю складів, то зверніться до японського правилом, згідно з яким хайку має читатися на одному диханні. Значить, довжина хайку українською мовою може варіюватися від 6 до 16 складів.
Наприклад, прочитайте хайку Кобаяші Ісса в перекладі В. Маркової :
Ах, не топчи траву !
Там світлячки сяяли
Вчора нічний часом.
Використовуйте хайку для зіставлення двох ідей. Японське слово кіру, що значить різка, служить для позначення дуже важливого принципу розбиття хайку на дві частини. Ці частини не повинні залежати один від одного граматично і образно.
Любовь – вечная тема, которая привлекала писателей и поэтов всех эпох. Устоять перед этим чувством невозможно, как невозможно не воспеть его в стихах и прозе.Настоящим певцом любви, психологом и экспертом людских душ и сердец является И. А. Бунин. Ни одно его произведение не оставляет читателя равнодушным. Читая небольшие, но наполненные невероятным смыслом рассказы Бунина, понимаешь, что любовь не так как кажется на первый взгляд.В большинстве своих произведений автор показывает любовь как могучую силу, которая в один момент может либо возвысить человека, либо уничтожить. Герои произведений Бунина погибают, расстаются, переживают безответную любовь и остаются несчастными. Автор подчеркивает, что настоящая любовь приходит внезапно, когда ее не ищешь и не ждешь, и остается в сердце навсегда. Несмотря на всю трагичность и боль, которую чаще всего приносит любовь героям произведений Бунина, они воспринимают ее как самое прекрасное и неповторимое чувство.Все произведения Бунина уникальны и не похожи друг на друга. В рассказе «Солнечный удар» герой, затевая интрижку с привлекательной попутчицей, находит настоящую любовь и страдания на всю жизнь. Из-за давления общества персонаж рассказа «Темные аллеи» Николай Алексеевич бросает Надежду, за что после расплачивается и остается несчастным. Произведение «Холодная осень» и прощание с убитым на войне женихом не оставит равнодушным ни одного читателя.Неразделенная любовь в повести «Чистый понедельник» и трагическая история Оли Мещерской, героини рассказа «Легкое дыхание», еще раз доказывают, что любовь вечна. Ничто не может разлучить влюбленных людей по-настоящему, ни расстояния в тысячи километров, ни смерть. И, несмотря на то, что любовь приносит героям много страданий, в те моменты, когда они окрылены этим чувством, они являются самыми счастливыми.
Объяснение:
