М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
romashka412
romashka412
25.11.2021 13:44 •  Литература

Характеристика образу яреми та гонти

👇
Ответ:
ivanchistyakov
ivanchistyakov
25.11.2021
Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою тараса шевченко “”)  ярема – узагальнений художній образ повстанця-. у передмові до поеми т. шевченко зазначив, що «галайда вполовину видуманий» , а в примітці додав: «… між звенигородкою і вільшаною по старому шляху боровиків хутір і корчма, де б то ярема байстрюк, а потім галайда був … наймитом» . це вказує на те, що образ яреми-наймита, а згодом повстанця- має реальну основу, хоч у його створенні велика роль належить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя. ярема постає як типовий образ повстанця-, учасника всенародної війни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі риси народного характеру. він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів і прагне помститися їм за всі кривди. це почуття приводить ярему в загін максима залізняка, де він своєю мужньою безкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. із наймита, над яким знущається хазяїн-корчмар, ярема перетворюється на грізного месника, стає незламним борцем за народну волю й права. він буває страшний у своєму праведному гніві: «а ярема – страшно глянуть – по три, по чотири так і кладе» .  образи залізняка i гонти надихали шевченка змалку, з тих часів, коли він слухав пiснi кобзарів, у тому числі присвячені колiївщинi. зрозуміло, чому вони постають у поемі зромантизованими та у дечому зiдеалiзованими. «лiта орел, лiта сизий попiд небесами, гуля максим, гуля батько степами, лісами» . i образ, i стиль зображення шевченко запозичує у народної пiснi, підкреслюючи народність залізняка, який: i воює, i гарцює з усієї сили. залізняк замальовується як цiлiсна особистість, що живе лише однією метою, проте це не заважає йому співчувати простим людям (наприклад яремі) i взагалі бути близьким до них, за що називають його «батьком» . він вміє не лише битися, а й вчасно підбадьорити ів, підтримати їхній бойовий дух. його образ – образ улюбленця народу, «громади в сіряках» . ярема, виведений в поемі саме як представник цього народу, символічно стає залiзняковi за сина: придбав максим собi сина на всю україну. хоч нерiдний син ярема, а щира дитина. залізняк – ватажок повстання, патріот, улюбленець народних мас. навіть запорожці, що не дуже довірливо ставляться до старшини, яка взяла участь у повстанні, шанують і уславлюють його: «у нас один старшина – батько максим» . таким батьком виступає залізняк протягом усього повстання. він виявляє високу мужність у бою, особистим прикладом запалює в душах повстанців іскру святого вогню, піднімає їх на боротьбу. це щира душа, яка живе інтересами мас і кровно з ними зв’язана. кобзар волох співає про нього: …наш отаман, орел сизокрилий! нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. родиною йому були , найбільшим багатством – любов і повага товаришів: залізняк – це втілення народного гніву проти панів, непримиренності, нещадності до ворогів.  суворими барвами змальовано івана гонту. головна його риса – почуття обов'язку перед народом, відданість його інтересам. автор навмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси його характеру – мужність, незалежність, силу волі. приєднавшись до повстанців, узявши в руки «свяченого ножа» , гонта ні перед чим не зупиняється. особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сцені вбивства гонтою своїх дітей. образ гонти як людини шевченко змальовує в дусі народних традицій. своїх дітей, що стали католиками, він убиває в ім'я того, щоб не було поговору, щоб не було зради. саме цим зумовлені його слова, звернені до мертвих синів: сини мої, сини мої! на ту україну дивіться: ви за неї й я за неї гину.
4,6(16 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
stig228
stig228
25.11.2021

Некрасов называет губернатора разными эпитетами,"почтенный бригадир","почтенный генерал,"старик".Эпитеты зависят от того,как говорит губернатор,как человек,который сочувствует княгине и просит её остаться, или как должностное лицо,которого долг обязывает быть суровым и непреклонным."Генерал "исполняет предписание,а "старый генерал" отправляет княгиню по этапу,"старик "понимает чувства Трубецкой,движения её души,её долг перед супругом. Княгиня презрительно говорит о "продажном обществе",клевете и моральных нормах,где торжествует "нахальная дрянь":Там люди заживо гниют – Ходячие гробы … Что там найду я? Ханжество,Поруганную честь, Нахальной дряни торжество!   Губернатор уговаривает Трубецкую не ехать в Сибирь,предлагает княгине вернуться в общество,к обычной жизни,забыть что случилось и жить дальше.Но Княгиня не может вернуться в такое общество-лес,её не заманят никакие лестные предложения,так как были вырублены могучие дубы-декабристы,а жить среди пней-напоминании о них,княгиня считает невозможным.  Автор рисует образ губернатора,пожилого человек понимающего жизнь.Старик сострадательно относится к княгине,зная,что её ожидает.Он по отечески пытается Трубецкой,понимая,что остановить её невозможно.Облегчить страдания,поддержать-это не входит в обязанности генерала,автор подчёркивает человеческое начало в этом чиновнике.Он разделяет взгляды княгини,но не в силах показать этого,должность не позволяет.Некрасов выделяет губернатора,как сочувствующего чиновника,старой закалки,но прогрессивных взглядов.Для автора важно показать,что среди бездушной власти есть старики,которые имеют сердце и понятие о чести. 

4,4(33 оценок)
Ответ:
tetyanaostafi
tetyanaostafi
25.11.2021

В «Ревизоре» Гоголь задумал посмеяться над тем, что «действительно достойно осмеяния всеобщего». Писатель указывал, что в этой пьесе он решился «собрать в одну кучу все дурное в России, какое он тогда знал, все несправедливости», какие совершались в тех местах и в тех случаях, «где больше всего требуется от человека справедливость, и за одним разом посмеяться над всем». Гоголь создал глубоко правдивую комедию, проникнутую острым юмором, обличавшую бюрократическую систему крепостнической России.

Известие о ревизоре сразу обнажает чиновников как участников плутовской компании. Их взаимные упреки создают неприглядную картину всеобщего мошенничества, взяточничества и произвола.

4,8(46 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ