М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
36kot361
36kot361
03.01.2020 19:45 •  Литература

Родина в творчестве фёдора сологуба

👇
Ответ:
Abdueva
Abdueva
03.01.2020
Биография Федора сологубова,его служба провинции и литературный .Роль журнала"северный вестник"в жизни писателя .История создания романа"мелкий бес"и его место в творчестве Сологуба .Пафос военной публицистики автора, обзор его библиография.
4,4(61 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Каморка Герасима была маленькая и располагалась над кухней. «...он устроил её себе сам, по своему вкусу: соорудил в ней кровать из дубовых досок на четырёх чурбаках, истинно богатырскую кровать; сто пудов можно было положить на неё — не погнулась бы; под кроватью находился дюжий сундук; в уголку стоял столик такого же крепкого свойства, а возле столика — стул на трёх ножках, да такой прочный и приземистый, что сам Герасим, бывало, поднимет его, уронит и ухмыльнётся. Каморка запиралась на замок, напоминавший своим видом калач, только чёрный; ключ от этого замка Герасим всегда носил с собой пояске. Он не любил, чтобы к нему ходили» .

И. С. Тургенев поселяет своего огромного героя в маленькую каморку и обставляет её громоздкой мебелью, чтобы показать богатырскую мощь героя, его физическую силу. А также, даёт понять, что у его молчаливого героя колоссальная сила духа.
4,6(53 оценок)
Ответ:
ЛИСТ ДО ЖІНКИ

І знов на хвилях

Пам’яті строкатої,

Я поринаю в ті бурхливі дні...

Схвильовано

Ви ходите кімнатою,

Бросаючи в лице

Різкі слова мені

Ви кажети,
Що час нам розлучатись,

Що вимучило вас

Моє шальне життя,

Що треба вам

Ділами опікатись -,

Мені ж котись вниз,

Без вороття.

Кохана!

Слухайте –

Та ви хіба кохали,

Не знали ви,

Що в юрбищі людськім,

Я був, мов кінь,

Якого загоняли,

Затягуючи зашморгом паски.

Не знали, що

В суцільному диму,

У побуті, розкиданому штормом,

З того і мучусь я,

Що вже не йму,

До чого рок подій,

Нас горне?

Лицем в лице

Лиця не розрізнить,

Велике бачиться

На відстані.

Коли кипить морська блакить,

То кораблю не дотягти до пристані.

Земля – наш корабель,

Та раптом хтось

Його спрямовує безжально

В суцільну прірву бурь і гроз,

Знущаючись над ним брутально.

І хто тоді на палубі

В цей чпс

Не падав, не блював,

Не матюгався,

Тих небагато

Серед нас,

Хто непохитним залишався.

Тоді і я під дикий шум,

Хоча і знаючи роботу,

Спустивсь у корабельний трюм,

Щоб не дивитись на блювоту.

Той трюм шинком

Російським був,

Де я, над склянкою схилився -

Де я близьких своїх забув,

А сам, мов тріска, загубився.

Кохана, так!

Я мучив вас,

У вас були в очах

Нудьга і втома

Від того, що я напоказ

Себе витрачував свідомо.

Та ви не знали,

Що в суцільному диму,

У побуті,

Розкиданому штормом,

З того і мучусь я,

Що вже не йму,

До чого рок подій нас горне.

…Літа минули,

Інший в мене вік,

Думки і відчуття

Всі інші,

Не бунтівник - порядний чоловік,

Керманича в своїм шаную вірші.

Сьогодні я

Під впливом почуттів

Згадав усе,

Дразливе і вагоме,

І вам розповісти схотів,

Про те нове,

Що вам ще невідомо.

Кохана!

Знайте, радісно мені,

Бо я уник падіння з кручі,

І у Радянській стороні

Із радістю

В її порині бучу..

Я став не той,

Що був тоді

Була б тепер безхмарна

Доля ваша.

Під прапором труда

В щасливі дні

Готовий йти

Хоч до Ламанша.

Простіть мене,

Простіть…

Я знаю ви не та -

З поважним чоловіком 

Шлюб ваш плідний,

Вам непотрібна наша суєта

І я вам

Анітрохи непотрібний.

Живіть, вам затишно

Під зіркою надій

І захистом нової сені,

З вітанням –

Ви у пам'яті моїй,

Знайомий ваш,

Сергій Єсенін.
4,7(10 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ