На планеті можна построить все що завгодно ну не можна строїти лише великі знання тому що вони можуть розу руйнувати нашу планету тому що вони дуже великі й коли їх будують може щось хвалитися будувати також можна всякі школи інститут заводи та ще можна кінотеатри найголовніше що можна побудувати це культурні місця наприклад музеї найрізноманітніші різноманітні найрізноманітніші картини всі художники мира та Якщо це тобі сподобалась може щось сказати
План: 1. Решение завоевать Киев без кровопролития 2. Угроза князю Владимиру 3. Решение обратиться к Илье Муромцу и недавняя ссора с ним 4. Князь идет к Илье Муромцу: Он жив и невредим. 5. Русский богатырь не держит зла на князя Владимира к Калину-царю о сроке подготовке к войне 3 года 7. Царь дал срок 3 дня 8. Богатырь Илья Иванович едет в чистое поле 9. Илья Иванович обращается за к богатырям, к отцу своему крестному 10. Богатыри согласились князю Владимиру в борьбе с царем 11. Илья пробрался в татарские полки 12. Слова царя Калина 13. Добрый конь вынес Илью из первого подкопа, второго подкопа, а в третьем оба на дно залегли 14. Татары отвели Илью к Калину-царю 15. Предложение Калина-царя Илье служить ему у него на службе Бога и Ангелов 17. Илья отправил стрелу прямо в грудь Самсону 18. Богатыри идут на Илье 19. Победа 20. Перемирие князя Владимира с богатырями русскими
з часiв середньовiччя i до наших днiв лiтература черпає з Бiблiї теми, сюжети i мотиви, переосмислюючи їх вiдповiдно до вимог та iдей свого часу. Найбiльшою популярнiстю серед українських письменникiв користувалася притча про сiяча, що пояснюється просвiтительською функцiєю лiтератури, прагненням вiдкривати народовi очi на його життя. До неї не раз звертався Тарас Шевченко (”Чигирине, Чигирине…”, поеми “Сон” i “Кавказ”, “Саул”, “Не нарiкаю я на Бога”) i Пантелеймон Кулiш (”Дума”, “Старець”, “Неньчина пiсня”). Цю притчу у демократично-просвiтительському дусi перетлумачують Юрiй Федькович (”Нива”, “Дикi думи”, “Думи мої, дiти мої”) Михайло Старицький (”На новий рiк”, “Нива”). Значну популярнiсть в українських письменникiв мали притчi про таланти, блудного сина, любов, багача i бiдного Лазаря, про терен. Наприклад, Тарас Шевченко (”Притча про блудного сина”), Iван Франко (”Дума про Наума Везумовича”, “Притча про терен”), Леся Українка (”У пущi”), Павло Грабовський (”До сестри”).
