ответ:У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.
Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачити діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди по один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".
Объяснение:
Беренде́й (Царь Берендей) — мифический царь и персонаж в русской литературе.

Премудрый царь Берендей. Эскиз Виктора Васнецова к опере «Снегурочка»
В одном из сказочных сюжетов Царь Берендей встречает чёрта, гнома, колдуна, или Морского царя, тот хватает его за бороду и тащит в озеро или колодец (или другим обещая отпустить лишь в том случае, если царь отдаст то, что его ждёт дома, но о чём он не знает. Царь (герой) соглашается и, только возвратившись домой, узнаёт, что у него родился сын, которого он и должен отдать. Мальчик вырастает, побеждает нечисть (злодея), становится героем, женится и возвращается домой. Сюжет использовался и для литературной обработки.
В «Сказке о царе Берендее» (1831) В. А. Жуковского Берендей — отец Ивана-царевича. В этой сказке находят отражение многие сказочные герои (Иван-царевич, Кощей, Марья-царевна и другие) и мотивы русских народных сказок.
В пьесе-сказке А. Н. Островского «Снегурочка» (1873) царь Берендей мудро правит берендеями.
Объяснение:
Его черта о Моркого царя или типо того
