М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
annapar2017p00w0y
annapar2017p00w0y
22.09.2022 03:04 •  Литература

Краткое содержание о жизни купца калашникова. из песни про царя ивана васильевича

👇
Ответ:
0трупики0
0трупики0
22.09.2022
Москва. Кремль. Уже белокаменный. Царская трапезная. За трапезой Иван IV Грозный. Позади, за спиной царя, стольники. Супротив — князья да бояре. По бокам — охрана, опричники. Царь Иван Васильевич в преотличнейшем настроении. Ну, чем не повод превратить будничную трапезу в маленький, для своих, праздник? Открывая пированьице «в удовольствие своё и веселие», Грозный повелевает стольникам нацедить для опричнины заморского, сладкого, из царёвых запасов вина. Сам же зорко следит, как пьют его верные слуги, ведь винопитие — ещё и испытание на лояльность. Однако и удалые бойцы не лыком шиты: пьют как положено, пьют — царя славят, вино сладкое по губам течёт. Иван доволен, но вдруг замечает, что один из них, из опричников, к золотому ковшу с золотым вином не притрагивается. Узнав в нарушителе дворцового этикета своего любимца Кирибеевича, грозно отчитывает его: «Неприлично же тебе, Кирибеевич,/ Царской радостью гнушатися;/ А из роду ты ведь Скуратовых,/ И семьёю ты вскормлен Малютиной!..»
4,8(74 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
MatveyGTR
MatveyGTR
22.09.2022

Объяснение:

1.Рубаї́, у множині — рубаят — чотиривірш, як правило філософського змісту, за схемою римування

2.В основу цього добутку покладені події 778 року, коли в Ронсенвальском ущелина загін Роланда загинув від армії басків. У ті часи армія Франків, ар'єргардом якої командував Роланд, під предводительством Карла Великого воювала на території Іспанії.

3.Дон Кіхот і Санчо Панса: дві життєві позиції, два світобачення

Дон Кіхот зовсім не схожий на героя лицарських романів — привабливого юнака, для якого пошуки слави та грошей становили сенс життя. Він справжній подвижник, готовий боротися за справедливість, за земне щастя для всього людства.

Санчо Пансо добрий чолов'яга був бідним землеробом, який мешкав в одному селищі з Дон Кіхотом. Сподіваючись розбагатіти, він погоджується бути зброєносцем лицаря з Ламанчі. Простодушність у нього поєднується з хитрістю, а наївність — з практичним поглядом на життя. Лицарські ідеали далекі від його мужицького світогляду. Стадо баранів для нього просто стадо баранів, а не військо великого імператора Аліфанфарона, правителя острова Трапобани, як це уявлялося Дон Кіхоту. На відміну від романтичних зброєносців, він зовсім позбавлений войовничого духу. Це мирний, недурний, корисливий чоловік, якому зовсім не потрібна слава. Санчо Панса полюбляє гарно поїсти і добре поспати. Він радіє, коли в нього є гроші, а удари долі змушують його нудьгувати за рідною домівкою.

Дон Кіхот і Санчо Панса втілювали у собі найкращі людські якості, серед яких благородство, чесність та справедливість були найважливішими. Вони намагалися відновити золоту добу, домогтися земного щастя для всього людства, привнести духовність та романтизм у цей корисливий світ.

4,4(57 оценок)
Ответ:
EeVoNGuY
EeVoNGuY
22.09.2022

П'єса "Синій птах" написана у період, коли М. Метерлінк від символістського "театру смерті" прийшов до іншого бачення світу — романтичного. І увесь сенс п'єси в тому, аби показати людству філософський смисл буття, красу самого життя і його велич.

Герої Метерлінка, маленькі діти лісника Тільтіль і Мітіль, вирушають з волі феї у подорож на пошуки Синього птаха, що має дати здоров'я і щастя. Що ж змушує їх іти на пошуки, хоча вони й не знають точно, куди йти? Фея Бірюліна зуміла розбудити в них і доброту, і прагнення пізнати світ. Адже їм треба обов'язково навчитися бачити те, що "не на виду". І тоді виявляється, що увесь світ навколо, всі предмети мають свою душу, своє ставлення до людей, як і тварини й дерева. Відтак діти вирушають на пошуки не самі, а в колі друзів і недругів. Так само, як завжди простує життям кожна людина. їхня подорож лежить Країною Спогадів і Палацом Ночі, Садами Блаженств і Царством Майбутнього. Діти дізнаються, що за померлих слід молитися, бо "молитися — значить згадувати". Таїнство смерті таке ж величне, як і таїнство народження. І над усім цим старий Час, якого неможливо вмовити пустити когось на Землю раніше чи пізніше. І кожен несе з собою якесь діяння — добре чи зле. Саме в цьому й полягає сенс його народження — принести щось світові. Де не були діти, скрізь вони бачили птахів, що здавалися синіми, але жоден не став тим Синім Птахом. І тільки коли діти знову повернулися додому, найбільш схожою виявилася горлиця, що належала Тільтілю. Та й сама подорож не випадково завершується у тій самій хижці лісника, звідки вони вирушили. Тільки тепер вона здається іншою, кращою, бо іншими повернулися діти.

Значить головне — це готовність вирушити у похід за істиною, бажання змін, прагнення ідеалу. Саме в цьому, на думку Метерлінка, і полягає сенс буття — зрозуміти, навіщо ти прийшов у світ, який смисл у тому, що ти живеш, що життя — вічне.

4,5(6 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ