Меггі 12 років. Вона не має матері, але схожа на неї, така ж білява: "Меґі коси дісталися біляві – од матері, про яку вона знала лише з кількох вицвілих фотознімків".
Вона дуже любить свого батька: "Меґі дуже хотілося бути схожою на батька, адже на світі не було іншого обличчя, яке б вона так любила".
Також ця дівчинка любить читати книжки. Читає вона їх ночами. "Читати при свічках Меґі любила". Пристрасть до книжок вона успадкувала від батька на ім"я Мо. Читати навчилася рано: "Вона ще у свої п’ять років навчилася читати оті старомодні гостроверхі літери".
Мегі сама вміє робити книжки: "А на самому дні, під рештою книжок, лежали ті, що їх Меґі зробила сама. Цілими днями вона вирізала й клеїла, малювала все нові й нові картинки"...
Мегі уважна та : "Їй було соромно підглядати за батьком, але винен був він сам. Навіщо було ховати від неї ту книжку?"
Має впертий характер: "О, та вона в тебе вперта! – сказала Елінор. – Це мені вже починає подобатись".
Хоробра дівчинка, готова захищати свого батька: "Меґі кинулася в той бік, послизнулась на мокрому від роси гравію, впала й розбила коліно. По нозі потекла тепла кров, але Меґі не звертала на це уваги. Вона бігла далі, припадаючи на ногу й схлипуючи, поки опинилася перед залізними ворітьми". "Піду шукати його, – вирішила Меґі. – Так, я його знайду!"
Мегі - відважна, смілива, рішуча, віддана. Вона наполеглива і вміє добиватися свого.
Тема рос в семье отставного генерала Николая Карташева и матери Аглаиды Карташевой. Отец воспитывал сына в строгости, а мать, наоборот, считала, что с ребенком всегда нужно идти на контакт. Однажды мальчик испортил цветок, который выращивал отец, и побоялся рассказать об этом Николаю Семеновичу. В этот день генерал выпорол сына.
Как-то раз мальчик полез в колодец ради собаки. От пережитого страха состояние Темы ухудшилось. Чтобы ребенок быстрей поправился, Карташевы пустили его играть с детьми из наемного двора.
Осенью мальчика устроили в гимназию, из которой его затем чуть не выгнали. Как-то раз его одноклассник Махнов воткнул иголку в учительский стул и поведал о затее Теме и Иванову. Главный герой не сдержался под директорским напором и выдал своего одноклассника. После чего вместе с задирой из учебного заведения исключили и Иванова, потому что тот молчал.
Позже главный герой завел дружбу с 2-мя одноклассниками. Из-за проблем с экзаменами мальчик почти вылетел из гимназии, но позже сдал все на «отлично».
Здоровье Николая Семеновича совсем ухудшилось. В последний день жизни отец благословил детей, а утром уснул вечным сном.
